Українські медіа потребують системних заходів для гендерної рівності та безпеки журналісток: рекомендації Нацради та “Жінок у медіа”
Для впровадження гендерної рівності, інклюзивності та протидії технологічно спричиненому гендерному насильству (TFGBV) у медіа потрібні спільні дії держави, громадських організацій і медіа. Вони мають запобігати дискримінації та насильству і створювати безпечне робоче середовище.
Про це йдеться в дослідженні “Гендерний профіль українських медіа”, яке третій рік поспіль формують Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та громадська організація “Жінки в медіа”.
Фото: Детектор медіаТак, дослідження пропонує низку рекомендацій. Зокрема, у партнерстві з громадським сектором медіарегулятор має продовжувати щорічний аудит стану гендерної рівності та використовувати його результати для покращення політики у сфері медіа. Важливо збирати дані про гендерний склад керівництва, політики недискримінації та умови для осіб з інвалідністю, ветеранів і внутрішньо переміщених осіб під час ліцензування та моніторингу медіа.
Регулятор також має сприяти створенню кодексів рівності та безпечного цифрового середовища в співпраці з органами спільного регулювання. Ці документи визначатимуть стандарти недискримінації, балансу представлення та протидії онлайн-насильству.
У боротьбі з TFGBV рекомендують створити міжсекторальний алгоритм дій за участю медіа, правоохоронців, Мінцифри та громадських організацій, вести моніторинг та документувати випадки насильства. Наприклад, громадська організація “Жінки в медіа” запустила інтерактивну Карту онлайн-атак на журналісток, яка охоплює розділ про ШІ-атаки. Мапа доступна українською та англійською, дозволяє відстежувати масштаби нападів та планувати заходи протидії.
Дослідження також радить розробити протоколи реагування редакцій на онлайн-насильство, що визначають дії протягом перших 24 годин, порядок документування, залучення юристів і психологів, а також звернення до правоохоронців і платформ. “Жінки в медіа” вже підготували відповідний гайд для редакцій.
Ще одним кроком має стати впровадження гендерних аудитів у медіа. Вони дозволяють оцінити, наскільки організація інтегрує принципи рівності, виявити прогалини та посилити спроможність редакцій. Наприклад, Суспільний мовник пройшов аудит у травні-серпні 2025 року за підтримки International Media Support.
Крім того, медіа мають запровадити навчальні модулі з гендерної рівності, інклюзії та протидії TFGBV для редакцій, керівництва та журналістських освітніх програм. Важливими залишаються онлайн-курси, тренінги, програми менторства та обміну досвідом.
Дослідження закликає підтримувати лідерські програми для жінок у медіа, розвивати інклюзивність у редакціях, забезпечувати доступність приміщень та робочих місць для осіб з інвалідністю, ветеранів і внутрішньо переміщених осіб. Важливо створювати програми підтримки ветеранів і ветеранок, забезпечувати недискримінаційні умови працевлаштування та перекваліфікації.
Нарешті, медіа та громадські організації мають сприяти впровадженню конкурсів, нагород та відзнак за найкращі практики у сфері гендерної рівності та публічно демонструвати ці приклади для наслідування.
Нагадаємо, що 2025 року жінки вперше отримали більшість у всіх професійних категоріях українських медіа: нині вони становлять 57% редакційних команд, тоді як чоловіки – 43%.
