Українці мають відповісти собі, чим є для них Крим і навіщо його повертати – Чубаров
Українці в тимчасово окупованому Криму та на підконтрольній території мають дати відповідь на питання, навіщо повертати Крим, щоб це стало орієнтиром для дій держави з деокупації півострова.
Про це під час дискусії “Як зберегти Крим у ментальній свідомості українців?” заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, передає кореспондент видання ZMINA.
Рефат ЧубаровПолітик вважає, що найголовніший поштовх і алгоритми в напрямі деокупації Криму має надавати держава та українське суспільство.
“Хтось має ставити питання, які суспільство має обмірковувати. У межах цієї дискусії ми говоримо про те, як зберегти Крим у ментальній свідомості українців. Але я хотів би поставити запитання українцям, чим для них є Крим та навіщо їм його зберігати. Це насправді важливе питання. Українське суспільство має відповісти на ці питання, і в цій відповіді ми відчуємо, чи відновлюватиме українське суспільство державний суверенітет”, – вважає лідер кримськотатарського народу.
“Повернути можна те, без чого не можна жити. І люди повертатимуть те, без чого вони не можуть жити. Усе інше – це теоретичні конструкції “давайте повернемо”, “давайте відновимо”, – додав він.
Водночас, на думку політика, дуже важливо, щоб у Криму завжди була помітна кількість людей, яка б “давала чітку відповідь на питання та демонструвала послідовну позицію стосовного того, чим для них є Україна, чому вони хотіли б відновлення територіального суверенітету”.
За словами Чубарова, під час переговорів з деокупації півострова кожна сторона виставлятиме свої козирі. У Росії це будуть права людини та інтереси людей, що незаконно поселились у Криму.
“Це все пережили кримські татари в 1970–1980 роках. Це нам говорили, що ті люди, які посилилися в Криму, невинні, що вони не хочуть, щоб кримські татари поверталися, що вони бояться їх. І це знову буде повторюватися. Тому вкрай важливо, щоб кримські татари та понад 500 тисяч етнічних українців у Криму мали чітку відповідь на питання, чим для них є Україна. Суспільство в такий спосіб ставить завдання державі, бо є відповідний запит”, – сказав Рефат Чубаров.
На його думку, від відповіді на це питання залежатиме, над чим працюватимуть Міністерство освіти та науки, Мінреінтеграції, Прокуратура Автономної Республіки Крим та інші державні органи.
Голова Меджлісу вважає, що Україна має ухвалювати, зокрема, закони, які чітко визначатимуть умови та порядок деокупації Кримського півострова.
“Кожен такий закон буде відповіддю на питання, чим є Крим для України. Ми маємо відповідати на питання, як відбуватиметься деокупація, чи проводитиметься люстрація. Люди мають знати відповіді на ці питання, бо вони виходитимуть з того, чи враховуються їхні інтереси. Що менше вони розумітимуть процес деокупації, то краще росіянам вдаватиметься залякувати людей та віддаляти думку про повернення до України”, – наголосив він.
“Ми маємо чітко заявити: так, люстрація буде, але щодо певних людей. Більшість кримчан має заспокоїтися, що стосовно них Україна не застосовуватиме каральних дій”, – додав він.
Окрім цього, на переконання політика, Україна має дати чітку відповідь росіянам щодо деколонізації. Адже Росія спеціально змінює демографію Кримського півострова, щоб, коли їй доведеться його віддати, зберегти свій вплив у Криму через незаконно переміщених туди росіян.
“Цього не треба лякатися. Це проходили балтійські країни, які досі не змогли реалізувати багато законів. Але головне, що вони дали імпульс”, – прокоментував політик.
Як відомо, Україна обрала політико-дипломатичний шлях звільнення тимчасово окупованих територій. Наразі вона домагається створення міжнародної платформи щодо деокупації Криму. За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, Росії в цій платформі не буде.
У травні 2020 року в МЗС повідомили, що готують стратегію деокупації Криму. Поки цей план існує лише в проєктному варіанті, але згодом буде розширений і доповнений завдяки ініціативам від РНБО, уряду та Офісу президента.
Читайте також: “Чи готові українці повертати Крим та кримчан: дослідження настроїв щодо окупованого півострова”
