Україна вивчає шведський досвід, щоб покращити життя літніх

Україна вивчає досвід Швеції з розбудови якісних умов життя для літніх людей. 

Про це розповіли у Мінсоцполітики.

Ілюстраційне зображення. Дві літні жінки тримаються за руки. Фото: фейсбук-сторінка Stiftelsen Silviahemmet

Середня тривалість життя у Швеції 82 роки, жінки в країні живуть довше за чоловіків, але загалом уряд підтримує високий рівень життя та активне дозвілля після виходу на пенсію.

Для порівняння: в Україні середня тривалість життя близько 64–67 років, а чоловіки переважно помирають між 57 та 67 роками. Майже кожен четвертий український пенсіонер, серед яких більшість жінок, продовжує працювати, а брак допомоги та підтримки ізолює їх від суспільства, особливо, якщо мають інвалідність та досвід переселення. 

У Швеції муніципалітети, що встановлюють розмір податків і визначають, на що ті підуть, відповідальні за більшу частину послуг, доступних громадянам. Щодо літніх, то влада намагається, щоб люди лишались жити вдома, однак є можливість переїхати до спеціального житла, якщо самостійно давати раду проблемам складно. 

“Існують різні форми муніципальних будинків для літніх, де вони можуть жити в окремих квартирах. У таких будинках є персонал, що забезпечує медико-санітарну допомогу, а також допомагає з харчуванням та прибиранням”, – розповідають тамтешні посадовці.  

Українські урядовці, щоб вивчити досвід колег зі Швеції, приїхали делегацією Мінсоцполітики. Вони зустрілись поміж іншим з королевою Швеції Сільвією й міністеркою у справах людей похилого віку та соцзабезпечення Анною Теньє, а також побували у спеціалізованому закладі Stiftelsen Silviahemmet, де доглядають за людьми з деменцією. 

У цьому закладі, відкритому за ініціативою королеви, працюють за філософією Сільвіагеммет, основою якої є контроль симптомів, підтримка сім’ї, командна робота та комунікація. Детальніше за посиланням. 

Stiftelsen Silviahemmet, де доглядають за людьми з деменцією. Фото: сайт центру

Українська делегація обговорила з колегами спільні проєкти, наприклад, розвиток стандартів домашнього догляду, запровадження системи “тривожної кнопки” – вивчення шведських систем реагування на кризи, підтримуваного проживання та інше. 

Нагадаємо, що роботодавці в Україні не готові працювати з кандидатами, старшими за 40 років, при тому, що вже скоро пенсіонерів буде більше, ніж тих, хто працює. Останнє змусило уряд розробити стратегію активного довголіття для українців.

Кожна друга людина у світі упереджена щодо віку, але переважно ейджизм поширений у бідніших країнах. Дискримінація людей за віком має чимало негативних наслідків, наприклад, погіршення фізичного і психічного здоров’я, ізоляцію від решти суспільства, фінансову незахищеність, загальне зниження якості життя, що у підсумку призводить до передчасної смерті.  

До початку повномасштабного російського вторгнення дві третини українців вважали, що нібито існує вік, коли “пізно” змінити фах. На старших українців велика війна продовжує впливати не так, як на решту громадян.