Українці підтримують незалежність судової влади – опитування
Політичний тиск на судову гілку влади є ключовою загрозою незалежному судочинству, вважають експерти.
Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.
Саме політиків судді називають одним із факторів, що чинять на них найбільший вплив, а вплив президента та Верховної Ради 73% суддів називають проблемою, що її судова реформа має розв’язати в першу чергу.
Експерт наводить цифри, які підкреслюють важливість судової реформи для українців.
“46% вважають одним із найнагальніших завдань, 34% вважають, що цю реформу треба проводити, хоча є більш актуальні завдання. Лише 1,5% українців вважають, що потреби у реформі немає взагалі”, – каже Ірина Бекешкіна.
Пані Бекешкіна вважає, що українці стали розсудливішими у питанні звільнення суддів.
“Люди все ж таки розсудливі. Повне звільнення усього суддівського корпусу підтримують лише 19%. Переважає точка зору, що треба звільнити частину суддів, але після розслідування (40%). Щодо призначення суддів, то тут теж зросла розсудливість, тому що раніше вважали переважно, що треба суддів обирати. Але ми знаємо, що таке вибори і хто буде вкладатись у ті вибори, і що будуть обиратись ті, у кого кращий PR, а не професійні, добросовісні судді. Зараз переважає точка зору, що суддів має призначати не президент (4%), Верховна Рада (4%) чи Верховний суд (4%), а спеціально створений для цього незалежний від виконавчої і законодавчої влади орган, членами якого є судді і представники громадськості” , – каже соціолог.
“Однак європейський стандарт говорить, що суддя має призначатись безстроково, але може бути звільнений за певні порушення. І не потрібно чекати 5 чи 10 років, якщо він вчиняє дії, які несуть дисциплінарний характер”, – наголошує експерт.
Громадяни вважають, що в українських судах мають місце такі явища, як корупція (94%), залежність суддів від політиків (80,5%) і від олігархів (80%), ухвалення замовних рішень (77%), кругова порука в системі правосуддя (73%), низький рівень моральності більшості суддів (66%), незрозумілість і закритість судових процесів для пересічної людини (52%), складність і заплутаність судової системи (50,5%).
Що стосується самих суддів, то за словами словами соціологів, вони у рамках анонімного опитування були неготові відверто говорити на такі теми, як хабарництво, процесуальні порушення, процес добору кандидатів на посаду судді, і воліли уникати точних відповідей. Тобто внутрішні питання функціонування системи, на думку експертів, є своєрідним табу.
“Ми знаходимось в тупиковій ситуації. З одного боку, традиційні європейські підходи про те, що внутрішнє самоврядування і незалежність суддів мають дати справедливість, – тут всі розуміють, що в короткій перспективі це не спрацює. Є дуже багато побоювань, що більша незалежність – це консервація негативних явищ, які є. З іншого боку, посилення впливів будь-яких політичних інститутів не усуває, а може, навпаки, ще більше погіршити ситуацію з несправедливістю. Зараз застосовується така аргументація: “Нам треба хірургічними методами навести порядок”. Але за відсутності контролю з боку судової влади над діями політиків ці політики, безумовно, починають керуватись зовсім іншими інтересами. Судова влада має свою особливість. Вона має діяти виключно в межах права, а політики балансують інтереси. Якщо ми ставимо політиків над судовою владою і говоримо про те, що вони мають навести порядок, бо там все неправильно, це означає, що у нас немає жодних запобіжників, за допомогою яких інтереси, присутні в політичному просторі, не будуть внесені в середину судової влади”.
Щоб звільнити суддів від політичного впливу, необхідно, аби переведенням суддів не займались президент чи Верховна Рада, президент має відмовитись від підписання посвідчень суддів та голів судів, а також відмовитись від участі у прийнятті присяги суддів, наголошує Роман Куйбіда.
***
Опитування проводилося Фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Центру політико-правових реформ з 19 по 24 грудня 2014 року. Опитано 2008 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.
Опитування експертів проводилось з 8 по 26 січня 2014 року. В опитанні взяли участь 27 експертів (адвокати, правозахисники, громадські діячі, юристи, які не адвокатами та суддями).
Опитування представників судової влади проводилось з 8 грудня 2014 року по 27 січня 2015 року. Опитано 1066 суддів та 26 працівників апаратів апеляційних судів.
