Україна ігнорує міжнародні стандарти щодо переселенців

Дата: 02 Липня 2015
A+ A- Підписатися

Україні не треба вигадувати стандарти облаштування життя внутрішньо переміщених осіб (ВПО), оскільки існують вже розроблені ООН керівні принципи.

Про це повідомив Сергій Кульбака (отець Тихон), голова правління ГО “Спільнота біженців з Донецька та сходу України”.

Керівні принципи з питань про переміщення осіб всередині країни” – це ООН-івський документ, який до цього часу існував англійською та російською мовами. Але протягом цілого року Україна не спромоглась перекласти його на українську мову. Тобто фактично наші службовці не знали про цей документ і про ті стандарти держави, за якими вони мають опікуватись внутрішньо переміщеними людьми”, – передає слова голови Екуменічної Комісії Донецького Екзархату УГКЦ отця Тихона кореспондент Центру інформації про права людини.

Як повідомляє прес-служба Міністерства соціальної політики, на підконтрольній Україні території зареєстровано понад 1 мільйон 290 тисяч переселенців із Донбасу та Криму. За даними ООН у квітні від збройного конфлікту в Україні постраждало 5 мільйонів людей. Таким чином, Україна посіла дев’яте місце за кількістю внутрішньо переміщених осіб у світі.

“Найбільше переселенців хвилює робота і житло. Я за Черкаси скажу, там низько оплачується робота. Від 1200 грн до 2000 грн. Відповідно, квартири, самі розумієте, дуже дороге задоволення: 2500 – 3000 грн. Люди винаймають квартири навіть кількома сім’ями”, – каже керівник підрозділу ГО “Спільнота біженців з Донецька та сходу України” у Черкаській області Олександр Лавриненко.

Про свій досвід життя з двома родинами розповідає координаторка ГО “Спільнота біженців з Донецька та сходу України” Наталя Овсюк.

“Я зараз орендую приміщення з трьома мамами. У однієї є дві дівчинки, у другої мами – три дитини, а у мене – дві. Тобто у трикімнатній квартирі живуть 10 людей. Квартира коштує шалені гроші. Орендувати самотнім мамам житло, де б ми не перебували – це неможливо. Дівчинка, яка зі мною поряд живе, мало того, що у неї троє дітей, вона працювала у волонтерському центрі і заробляла гроші ще й для родини. Вона довела себе до такого стану, що почала непритомніти. І це страшно. Мами з дітьми покинуті на призволяще. Не можна так поводитись з людьми”, – пояснює Наталя Овсюк.

Сергій Кульбака (отець Тихон) на власні очі побачив досвід Грузії із впорядкування життя переселенців під час грузинсько-російської війни в 2008 році. Тоді Грузія за допомогою міжнародної спільноти будувала нові помешкання для переселенців.

“Звісно, там є черга на ці квартири, будинки. Людина, яка не має часу стояти в цій черзі, може отримати від держави безповоротну фінансову допомогу у розмірі 21 тисячі ларі на одну людину ($9 300) і придбати за ці кошти собі житло. Людина, яка винаймає помешкання, отримає від держави компенсацію на оренду 300 ларі ($130) на місяць. У Грузії загальна кількість ВПО складає 6% від всієї кількості населення, в Україні – лише 2%”, – каже Сергій Кульбака.

Сергій Кульбака нагадує, що Україна зобов’язана виконувати міжнародні стандарти щодо переселенців, оскільки є членом ООН.

“Керівні принципи з питань про переміщених осіб всередині країни стосуються прав ВПО у кожній країні. Я розумію, що ми зіштовхнулись вперше з викликами існування ВПО, але минув рік. Тобто до цього моменту держава навіть не спромоглась поцікавитись, а які у світі існують правові норми і гарантії, стандарти, які держава зобов’язана виконувати”, – каже Сергій Кульбака.

Громадська організація звернулась до президента, Верховної Ради, уряду з вимогою вжити заходів, спрямованих на попередження або пом’якшення наслідків переміщення – забезпечення житлом, роботою, найнеобхіднішим тощо. Активісти вимагають організувати правдивий і публічний збір даних про чисельність, стан та потреби переселенців.

Також активісти у своєму зверненні закликали розробити державну політику щодо переселенців у відповідності до міжнародного досвіду та стандартів і провести освітню кампанію серед урядовців всіх рівнів, представників органів місцевого самоврядування, щоб вони вміли застосовувати керівні принципи на практиці.

Активісти закликали створити внутрішнє правове регулювання, що передбачає захист прав переселенців, оскільки існуючий Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” не захищає ані права, ані свободи переселенців.   

Громадські активісти представили також пам’ятку для переселенців про їхні права в умовах збройного конфлікту.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: