Убивця Вербицького отримав вирок за “залишення в небезпеці”, а не за вбивство – адвокати
Захист убитого активіста Євромайдану Юрія Вербицького подаватиме апеляційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду, яким організатора викрадення, тортур та вбивства Олександра Волкова відмовилися визнавати винним в організації умисного вбивства, вчиненого щодо викраденої людини за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 115), та в участі в злочинній організації, створеній для скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, а також участі в скоєнні злочинів такої організації (ч. 1 ст. 255).
Про це повідомляє LB.ua.
16 квітня Олександра Волкова засудили до дев’яти років позбавлення волі й визнали винним у катуванні, викраденні, яке спричинило тяжкі наслідки, та протидії мирним зібранням. Водночас чоловіка не визнали винним у вбивстві та участі в злочинній організації. Першу статтю перекваліфікували в “залишення в небезпеці”. (ч. 3 ст. 27, ст. 340, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 135 КК України).
Фактично суд зробив висновок, що Волков не давав вказівки вбивати Вербицького, а сказав кинути його в лісі, де останній і помер від холоду. Однак, як наполягають захисники Вербицького, активіст був такий травмований, що не міг пересуватися навіть попри свій досвід альпініста.
“Одна з головних зовнішніх ознак смерті від переохолодження організму – це характерна поза людини, яка на холоді піджимає руки й ноги під себе: “скручується в клубок”, так звана поза ембріона або поза людини, яка змерзла: голова, верхні й нижні кінцівки зігнуті й притиснуті до тулуба, тобто людина намагається зайняти менший об’єм, зменшити віддачу теплоти. Проте помираючий від холоду приймає позу ембріона тільки тоді, коли відчуття холоду і свідомість ще не втрачені. Люди в непритомному стані помирають у тій позі, в якій вони втратили свідомість при падінні на сніг, землю, лід, підлогу тощо, і в таких випадках характерної пози при смерті від переохолодження не буде”, – пояснює адвокатка потерпілого Євгенія Закревська.
Під час суду активіст Ігор Луценко, якого викрали разом з Вербицьким, розповідав, що останнього били особливо жорстоко, бо дізналися, що він родом зі Львова. Також Луценко свідчив про те, що після чергових тортур неподалік нього поклали чиєсь тіло, очевидно Вербицького. Цей чоловік не говорив і не подавав жодних ознак свідомості – тільки дуже важко дихав.
Окрім дев’яти років за ґратами, звідки Волков через “закон Савченко” може вийти вже в січні 2022-го, суд присудив стягнути з нього компенсації: на користь Луценка та Вербицького по 450 тисяч гривень та близько 33 тисяч гривень компенсації медичних послуг Луценку. Також Волков має компенсувати державі витрати на експертизи, а це близько 148 тисяч гривень.
Нагадаємо, що 21 січня 2014 року група тітушок викрала активістів Ігоря Луценка та Юрія Вербицького з Олександрівської лікарні та вивезла до лісу за Києвом. Чоловіків катували, згодом зловмисники відпустили Луценка, який зміг вийти з лісу та зателефонувати друзям. Того ж дня Вербицького знайшли мертвим.
У березні 2020-го, через шість років після вбивства, правоохоронці затримали одного з підозрюваних – Сергія Мисливого. Весь цей час, як розповідали правоохоронці, він переховувався від слідства під фальшивими іменами, використовуючи підроблені паспорти. Під час затримання назвався прізвищем Біліченко, а за підробленим паспортом за роки переховування він навіть декілька разів перетинав кордон.
Також правоохоронці затримали ще одного підозрюваного в цій справі – Івана Новотного.
Олександра Волкова, якого слідство вважало організатором викрадення, а також людиною, пов’язаною з імовірним замовником викрадення – українським бізнесменом Олексієм Чеботарьовим, затримали в липні 2017 року. За даними прокуратури, за часів президентства Віктора Януковича останній займався спиртовою галуззю. Наразі він переховується в Росії, його оголошено в розшук.