У Стратегії сталого розвитку України жодного слова про Крим – правозахисник
Нещодавно, 12 січня, президент України Петро Порошенко підписав указ № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку “Україна – 2020″». Однак у документі зовсім мало йдеться про наміри запобігання чи протидії дискримінації.
На цьому наголошує співголова Коаліції з протидії дискримінації Назарій Боярський в ексклюзивному коментарі кореспонденту Центру інформації про права людини.
“Щодо запобігання дискримінації в Стратегії згадується тільки “Програма національної єдності та підтримки національних меншин”. Проте вбачається дивним у цьому контексті, що в Стратегії жодного разу не згадується український Крим як територія (а важливіше – люди!), яка потребує особливої уваги”, – наголосив правозахисник.
Експерт стверджує, що прочитавши невеличкий документ “Україна – 2020”, “одразу помічаєш – законодавець продовжує заплющувати очі на проблеми дотримання прав та інтересів різноманітних меншин в Україні”.
“І це дуже сумно. Адже події попереднього року показали, що саме необдумана політика та спекуляції навколо теми дискримінації можуть стати приводом для трагедій”, – коментує Боярський.
У Стратегії йдеться про Революцію гідності, про нову ідею – “ідею гідності, свободи і майбутнього”.
“Ратифікувавши Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна отримала інструмент та дороговказ для своїх перетворень. Виконання вимог цієї Угоди дає можливість Україні в подальшому стати повноцінним членом в Європейському Союзі”, – йдеться у Стратегії.
Так, у документі представлені мета, вектори руху, дорожня карта, першочергові пріоритети та індикатори становлення й розвитку України у різних сферах.
Однак Назарій Боярський зауважує: “Останнім часом під брендом «великих реформ» розробляється низка документів. Часто – поспіхом і доволі декларативно. До прикладу, варто лише згадати про розробку Національної стратегії у сфері прав людини (текст – ред.)”.
“Будемо сподіватись, що за Стратегією будуть інші нормативні акти, а, головне – дії, що виправлять ймовірні недоліки прийнятого документу. Чи не завдання усіх людей доброї волі – контролювати процес її втілення”, – наголошує Боярський.
Нагадаємо, однією з вимогою наближення України до Європейського Союзу є ефективне антидискримінаційне законодавство.
