У Раді зареєстрований закон про колаборантів, який обмежує права громадян — аналіз

У Верховній Раді 20 грудня зареєстрований законопроект №7425 “Про захист української державності від проявів колабораціонізму”. На думку експертки, закон містить низку ризиків та загроз з точки зору прав людини.

На сторінці законопроекту зазначено, що 22 грудня він переданий для ознайомлення Комітету з питань національної безпеки і оборони. 

Про що законопроект

Згідно з текстом, “законопроект встановлює заходи щодо громадян України, які сприяли чи сприяють ворогу у здійсненні агресивних дій, розгортанні збройного конфлікту проти України, включаючи підтримку органів, самопроголошених чи створених ворогом, які виконували чи виконують на тимчасово непідконтрольній Україні території функції, властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування”.

Законопроект визначає терміни колаборант та колабораціонізм.

А серед форм колабораціонізму визначені, зокрема, такі:

• вчинення дій, направлених на виснаження української економіки і підриву суспільно-політичної стабільності з метою знищення держави Україна;
• блокування зусиль України щодо протидії монополізації стратегічних галузей національної економіки іноземним капіталом, щодо позбавлення залежності від монопольних постачань критичної сировини, насамперед енергетичних ресурсів;
• здійснення інформаційно-психологічної війни, приниження української мови і культури, публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України, фальшування української історії, формування засобами масової комунікації альтернативної до дійсності викривленої інформаційної картини світу.

 При цьому, за законопроектом, дії осіб, які співпрацюють з ворогом, можуть бути виражені, зокрема, в наступному:

• організація масових заходів політичного характеру (мітинги, демонстрації, пікетування, страйки), в рамках співробітництва з ворогом, з метою сприяння та надання йому допомоги у здійсненні агресивних дій, розгортанні збройного конфлікту проти України;
• неодноразове розміщення для загального перегляду у соціально орієнтованому ресурсі мережі Інтернет закликів до підтримки дій ворога у здійсненні ним агресивних дій, розгортанні збройного конфлікту проти України; закликів до підтримки органів, самопроголошених чи створених ворогом, які виконували чи виконують на тимчасово непідконтрольній Україні території функції, властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування, а також розповсюдження такої інформації в мережі Інтернет з метою забезпечення зазначеної підтримки.

Небезпеки та ризики для прав громадян, які несе проект закону

Але юристка, експертка Центру інформації про права людини Альона Луньова бачить загрозу порушення прав громадян вже на етапі визначення терміну “колабораціонізму” як “співробітництва з ворогом”. На її думку, це може  трактуватись дуже широко та неоднозначно.

Також небезпечним, за словами експертки, є пункт про інформаційно-психологічні війни.

“Тобто за бажанням будь-який критичний матеріал у ЗМІ або соціальних мережах може бути представлений як прояв колабораціонізму. Адже багато питань викликає орган, який, за задумом авторів, матиме повноваження визначати, чи є особа колаборантом”, — говорить Луньова.

Вона зазначає, що згідно із законопроектом, цим органом є спеціальна Комісія, яка буде повністю підконтрольна президенту.

Саме ця Комісія, членів якої обиратимуть на 5 років без можливості звільнення, буде уповноважена проводити перевірки надзвичайно великої кількості осіб на предмет причетності до колабораціонізму. Зокрема, це всі, хто планує вступати на публічну службу (державна служба, служба в органах місцевого самоврядування, служба в армії, правоохоронних органах тощо). А також ті, хто планує працювати у робочих групах, комісіях при органах влади, і навіть ті, кого призначають на роботу до об’єкта, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Також перевірка може проводитися за ініціативою Комісії чи за заявою особи, щодо неї чи щодо третіх осіб.

Водночас, за словами експертки, ця система перевірок не містить запобіжників корупційних дій та зловживань.

Крім того, інформація про визнання особи колаборантом не належить до конфіденційної інформації, як і висновок Комісії, який має бути оприлюднений, що порушує право на приватність.

Визнання особи колаборантом тягне за собою суттєві обмеження права займати певні посади на 15 років, хоча це є адміністративна позасудова процедура, і висновок у ній може робитися на підставі роликів в YouTube чи дописів у соціальних мережах. При цьому єдиним способом захисту особи, відносно якої проводиться перевірка, є надання власних пояснень, і навіть цього права особа може бути позбавлена у разі “очевидної безпідставності” надання пояснень. Що, безперечно, порушує право на юридичний захист.

“Це далеко не перша спроба легітимізувати поняття “колабораціонізм”. Ще у 2014 році у проекті закону “Про забезпечення прав та свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України” було положення про визнання колабораціонізму державною зрадою. У березні 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований проект Закону “Про заборону колабораціонізму” (реєстр. 6170), у якому наведені визначення та перелік форм колабораціонізму, а також передбачається кримінальна відповідальність за колабораціонізм”, — наголошує Луньова.

Але, за її словами, законопроекти, які були зареєстровані у Верховній Раді та презентовані минулого тижня – №7425 та №7426, просуваються ще далі, оскільки пропонують адміністративні процедури визнання особи колаборантом, при цьому створюючи нові підстави притягнення до кримінальної відповідальності за “усвідомлену та добровільну співпрацю з державою-агресором”.

“Норми законопроекту 7425, які вводять адміністративні процедури визнання факту колаборації, містять цілу низку ризиків та загроз дотриманню прав людини, а в дечому – підміняють собою норми кримінального кодексу України. Починаючи із поняття “колаборації” і її форм, які надзвичайно важко визначити коректно та вичерпно”, — підсумовує правозахисниця.