У Мін’юсті уточнюють слова свого представника про легалізацію одностатевих партнерств
Прес-служба Міністерства юстиції України уточнює слова директора Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Владислава Власюка про захід Плану дій Нацстратегії з прав людини, у якому йдеться про зобов’язання уряду в частині легалізації цивільних партнерств.
“Міністерство юстиції України офіційно повідомляє, що 12 червня директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Владислав Власюк під час круглого столу на тему “Оновлення плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року” в офісі Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на питання щодо легалізації одностатевих шлюбів повідомив наступне: “У зв’язку з великою кількістю звернень, питання потребує подальшого вивчення та опрацювання і наразі не може бути виконано”, – йдеться в повідомленні відомства.
У прес-службі додали, що “інформація, яка поширюється у ЗМІ щодо подання Міністерством юстиції законопроекту на розгляд Кабінету Міністрів України про легалізацію цивільного партнерства для одностатевих пар, не відповідає дійсності”.
Водночас, згідно з відео- та аудіозаписом, зробленим кореспондентом Центру інформації про права людини на згаданому вище круглому столі, представник Мін’юсту зазначив буквально наступне:
“Ми лишаємо його в Плані, вважаємо, цей захід має бути в Плані дій, незважаючи на те, що ми отримали дуже багато звернень, у яких просили виключити його. Ми лишаємо цей захід. Ставиться на IV квартал 2019 року для Кабінету Міністрів розроблення та подання на розгляд проекту нормативно-правового акту про легалізацію в Україні зареєстрованого цивільного партнерства для різностатевих та одностатевих пар”. Це ми зазначили у своїй публікації.
Редакція Центру інформації про права людини не знайшла на записах цитати пана Власюка, яку розповсюджує прес-служба Мін’юсту.
12 червня експерт правозахисного Центру “Наш світ” Андрій Кравчук у коментарі Центру інформації про права людини розповів, що “влада не збиралась і не збирається виконувати захід Нацстратегії через відсутність згадки відповідального відомства”.
“У документі йдеться, що відповідальний орган за виконання пункту в Плані дій – Кабмін. Але в Кабміні немає структури, яка розробляє закони. Цим займається Мін’юст. Ми відправили листи до трьох відомств, які мають, на нашу думку, відношення до заходу, – до Кабміну, Мін’юсту та Мінсоцполітики. У Мін’юсті повідомляють, що закон має розробляти Мінсоцполітики, а Мінсоцполітики каже, що це завдання Мін’юсту”, – розповів Андрій Кравчук. Разом з тим він повідомив, що після довгого листування його правозахисна організація подала позов до окружного адміністративного суду Києва. Суд уже рік не може розглянути позов і визначити відповідального у виконанні заходу.
Редакція Центру інформації про права людини спрямувала до прес-служби уточнюючі запитання, зокрема про те, чи означає останнє повідомлення відомства, що захід про легалізацію цивільних партнерств все ж буде виключено із Плану дій, але наразі відповіді не отримала.
Як відомо, захід із розроблення законопроекту про цивільне партнерство є підпунктом 6 пункту 105 Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року. Нацстратегія була підписана президентом України Петром Порошенком 26 серпня 2015 року, а План дій Кабмін ухвалив 23 листопада 2015 року.
За словами Андрія Кравчука на круглому столі пояснив, що реєстровані цивільні партнерства вирішать питання безправ’я під час спільного життя ЛГБТ-пар.
“Тоді в державних установах не матимеш кожного разу пояснювати, хто з тобою. Без легалізації цивільного партнерства невирішуваними лишаються питання на спільне майно, яке люди набули за час спільного проживання, немає права розпоряджатись від імені партнера, права розпоряджатись банківськими рахунками, права на відвідування у лікарнях чи в’язницях, права не свідчити проти свого партнера”, – пояснює Андрій Кравчук.
Він додав, що в разі ухвалення законопроекту ці права будуть врегульовані не лише для одностатевих, а й для різностатевих пар.
Нагадаємо, з початку 2018 року деякі громадяни України створювали петиції на адресу центральних органів влади, які містили заклики до обмеження в країні вільного обігу інформації про гомосексуальність. Їхні автори вимагали скасувати закони та виконання заходів Нацстратегії з прав людини, які суперечать низці документів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.
У 2017–2018 роках у кількох містах України органи місцевого самоврядування ухвалили низку однотипних звернень до центральних органів влади. У них вони закликали обмежити права і свободи людини для ЛГБТ-спільноти. Реагуючи на ці звернення, Омбудсман і його представники говорили про неприпустимість порушення норм національного антидискримінаційного законодавства та закликів до обмеження прав і свобод для окремих груп людей.
Згодом і президент України Петро Порошенко нагадав підписантам петиції стосовно захисту “традиційних сімейних цінностей” про заборону дискримінації, у тому числі й закликів до обмежень прав і свобод людини.