У третині країн Європи суспільні медіа досі фінансуються з ліцензійного збору – Європейська аудіовізуальна обсерваторія
У приблизно третині держав Європи важливим джерелом доходу залишається ліцензійний збір – податок, пов’язаний з володінням телевізійним обладнанням. Його сплачують, зокрема, в Австрії, Чехії, Німеччині, Великій Британії, Італії, Польщі та Швейцарії. У деяких країнах, наприклад у Греції, плату вносять до рахунків за електроенергію.
Про це йдеться у звіті Європейської аудіовізуальної обсерваторії про управління та фінансування суспільних медіа в країнах ЄС, Європейської асоціації вільної торгівлі та Великій Британії.
Фото: PexelsПопри стабільність цього джерела доходи від нього скорочуються: дедалі більше людей уникають сплати, а інфляція зменшує купівельну спроможність. В Ірландії через падіння зборів уряд запровадив тимчасове фінансування суспільного мовника до 2027 року, а в Польщі також фіксують зниження надходжень. Натомість в Італії завдяки ефективнішому збору коштів надходження залишаються стабільними або зростають.
В інших країнах система фінансування різниться. У Литві, Іспанії, Естонії та Люксембурзі абонентської плати немає – мовники отримують кошти з бюджету або через рекламу. Наприклад, французький суспільний мовник частково фінансується за кошт відсотка від ПДВ, а у Швеції та Фінляндії діє щорічний податок на громадські послуги.
Деякі мовники додатково заробляють завдяки рекламі, продажу прав, комерційним проєктам, пожертвам чи внескам дистриб’юторів.
Як пише “Детектор медіа”, Європейська аудіовізуальна обсерваторія – це некомерційна організація в складі Ради Європи, що збирає та поширює інформацію про аудіовізуальні галузі в Європі, прагнучи зробити їхню роботу прозорішою та зрозумілішою.
У червні Україна приєдналася до обсерваторії. Її в організації представлятиме Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, яка працюватиме в координації з Міністерством культури та стратегічних комунікацій.
Членство дасть Україні доступ до європейської статистики, аналітики та даних про тенденції в аудіовізуальній індустрії, а також дозволить брати участь у спільному моніторингу медіаринку.
Нагадаємо, що 8 серпня 2025 року завершився перехідний етап впровадження Європейського акта про свободу медіа (European Media Freedom Act, EMFA) – першого нормативного документа ЄС, який встановлює обов’язкові стандарти захисту свободи слова, незалежності суспільного мовлення, редакційної автономії та прозорості медіавласності.
Цей акт став відповіддю на зростання політичного тиску, концентрацію медіавласності та загрози з боку авторитарних режимів. Він є регуляцією, яка однаково діє в усіх державах-членах ЄС. Документ встановлює стандарти захисту медіа та журналістів і поєднує регулювання інтернет-посередників, зокрема онлайн-платформ, з медіасферою.
Оскільки Україна є країною – кандидатом на вступ до ЄС, вона має орієнтуватися на положення EMFA. Вона вже оновлює своє медійне законодавство відповідно до європейських стандартів. Зокрема, ухвалено Закон “Про медіа”, що гармонізує частину норм із правом ЄС і посилює роль незалежного регулятора.
