У світі зростає кількість автократій, водночас звужуються базові права і посилюється тиск на свободу слова – звіт Freedom House

Свобода у світі продовжує знижуватися вже 20 років поспіль. Експерти фіксують посилення автократичних режимів і системний тиск на демократичні інституції, хоча водночас відзначають і окремі прояви стійкості демократичних суспільств.

Про це йдеться у звіті організації Freedom House “Свобода у світі 2026: Зростаюча тінь автократії”.

Фото: Canva

Дослідники виокремлюють три ключові тенденції цього спаду. Передусім суттєво скоротилася група частково вільних країн: частина з них змогла зміцнити демократію, однак значно більше – скотилися до авторитаризму. У підсумку автократій у світі побільшало.

Другу тенденцію формують події останніх двох десятиліть – від масових протестів і повалення автократів до пандемії та згортання свобод після Арабської весни і . Водночас найбільше на падіння свободи вплинули чотири фактори: війни, державні перевороти, послаблення демократичних інституцій і системні репресії з боку влади.

Третя тенденція – погіршення стану базових прав і свобод. Найбільших втрат зазнали свобода медіа, свобода вираження поглядів і право на справедливий суд. Тиск на ці свободи зростав як у демократичних, так і в авторитарних державах.

Автори звіту також звертають увагу на глобальні зміни: дедалі більше авторитарних режимів координують дії, щоб послабити громадянське суспільство, міжнародні інституції та механізми контролю за виборами. Водночас частина демократичних держав скоротила підтримку програм, спрямованих на захист прав людини, що вже має довгострокові наслідки.

Попри загальний спад, демократичні країни демонструють здатність протистояти викликам, а громадянські рухи навіть у репресивних умовах продовжують боротися за зміни.

Окремо у звіті підкреслюють, що країни з проміжним статусом – “частково вільні” – виявилися найбільш вразливими. Лише дев’ять держав за 20 років змогли перейти до категорії вільних, тоді як 19 – навпаки втратили свободи. Часто це відбувалося через дії лідерів, які поступово демонтували демократичні механізми.

Як приклади дослідники наводять Нікарагуа та Венесуелу, де влада, спочатку обрана на виборах, з часом зосередила контроль над інституціями, придушила опозицію і вдалася до переслідувань, включно з довільними затриманнями та насильством.

Серед головних причин глобального спаду свободи звіт називає війни та збройні конфлікти, які не лише загрожують безпеці людей, а й руйнують державні інституції та обмежують базові права. Окрім цього, перевороти знищують політичні системи і часто ведуть до тривалої військової влади.

Водночас поступове розмивання демократії – через маніпуляції виборами, тиск на суди чи обмеження роботи незалежних інституцій – також суттєво підриває свободи. У поєднанні з репресивними практиками це формує довготривалий глобальний тренд на згортання прав людини.

Нагадаємо, що The Economist у своєму аналізі дійшов до схожого висновку: демократичні держави поступово руйнують незалежність медіа, використовуючи інструменти, притаманні авторитарним режимам. Атаки на журналістику в демократіях стають системними й мають вимірювані наслідки.

Дослідники встановили: якщо свобода преси знижується, згодом зростає рівень хабарництва – навіть з урахуванням доходів, попереднього рівня корупції та глобальних тенденцій. Цей зв’язок має відкладений ефект: у середньому минає близько чотирьох років, перш ніж проявляється половина наслідків. Тобто влада може придушити медіа сьогодні, а суспільство відчує масштаб корупції вже після наступних виборів.

Процес працює й у зворотному напрямі. Коли корупція зростає, свобода медіа зменшується ще більше, бо посадовці намагаються приховати зловживання.