У сфері захисту персональних даних більшість скарг Омбудсману стосувалась агресивної поведінки колекторів

Дата: 18 Травня 2021
A+ A- Підписатися

У 2020 році до Уповноваженого надійшло 2 031 повідомлення про порушення прав людини на захист персональних даних, що в порівнянні з 2019 роком (1 061) майже вдвічі більше. Більшість з них (майже 1 500) стосувалася порушення права людини на невтручання в особисте і сімейне життя з боку колекторів, які намагалися стягнути борги.

Про це йдеться в щорічній доповіді Омбудсмана про стан додержання та захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні.

Під час моніторингу додержання вимог законодавства про захист персональних даних у роботі колекторів Офіс Омбудсмана провів 23 перевірки, відкрив 23 провадження та видав 20 приписів Уповноваженого фінансовим компаніям, які підлягають обов’язковому виконанню.

Офіс Омбудсмана пов’язує збільшення скарг, зокрема, з економічною кризою внаслідок коронавірусної пандемії. Адже велика кількість населення втратила роботу, що серед іншого значно ускладнило виконання людьми їхніх фінансових зобов’язань.

У доповіді констатується, що фінансові установи та колекторські компанії вдаються до психологічного тиску на боржників та членів їхніх родин або знайомих. Водночас вони неправомірно обробляють персональні дані з використанням жорстоких та часто протиправних методів.

Найпоширеніше порушення – неправомірне оброблення номерів мобільних телефонів фізосіб, які не мають до грошового зобов’язання жодного стосунку і Членів сім’ї, сусідів, друзів та співробітників.. Як наслідок, колектори порушують їхнє право на захист персональних даних.

Так, до прикладу, у жовтні 2020 року Уповноваженому поскаржився заявник, який отримував дзвінки та смс-повідомлення від колекторів. Вони вимагали погасити борг за кредитом іншої людини. Заявник наголошував, що фінансова компанія не мала права обробляти його персональні дані, бо в нього не було жодних фінансових зобов’язань перед цією компанією і він також не є поручителем. Перевірка Офісу Омбудсмана підтвердила це. Також вона виявила, що боржник указав його в заявці на кредит як контактну особу. Після реагування Уповноваженого фінансова компанія видалила номер мобільного телефону заявника з бази даних фінансової компанії. Право заявника поновлено.

Автори щорічної доповіді констатують, що колекторська діяльність межує з кримінально караними діяннями разом з іншими порушеннями законодавства. Так, до прикладу, у вересні 2020 року Офіс Омбудсмана отримав повідомлення про виготовлення колекторами порнографічних колажів з фотографією заявниці, щоб змусити її погасити борг. 

Інформацію та матеріали про це Уповноважена надіслала Національній поліції України. Печерське управління поліції ГУНП Києва розпочало кримінальне провадження за частиною першою статті 355 КК України (“примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань”). Триває досудове розслідування.

Чинне законодавство не визначає поняття “колекторська діяльність” та не встановлює чітких правил поведінки колекторів, обов’язкових єдиних вимог до етичної поведінки та правил взаємодії таких осіб з боржником під час врегулювання простроченої заборгованості. Неврегульованість цього питання та відсутність юридичної відповідальності таких компаній призводить до численних порушень прав громадян, констатує Уповноважена.

Повідомляється, що Офіс Омбудсмана співпрацює з Нацполіцією, щоб відновити право на приватність потерпілих громадян. Також, щоб мінімізувати порушення, Офіс Уповноваженої та Національний банк України 2020 року уклали меморандум про співпрацю. Відомства мають консолідувати зусилля, щоб належно захистити права суб’єктів персональних даних під час надання їм фінансових послуг під час врегулювання простроченої заборгованості. Відомо, що Офіс Уповноваженої ділиться з НБУ даними про колекторів, на яких скаржаться громадяни. 

Нагадаємо, у березні 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4241 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості”. Документ має встановити правила роботи колекторів, зокрема порядок реєстрації колекторської компанії, вимоги до етичної поведінки з боржниками, форми й порядок комунікації, вичерпний перелік персональних даних для оброблення, нагляд за колекторською діяльністю, санкції за порушення. Проєкт закону набув чинності після підпису президента України 12 квітня.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: