У серпні експерти ІМІ зафіксували 28 випадків порушення свободи слова в Україні
У серпні фахівці Інституту масової інформації зафіксували в Україні 28 випадків порушення свободи слова. Девʼять з них не повʼязані з війною РФ проти України.
Про це йдеться в щомісячному звіті ІМІ “Барометр свободи слова”.
Серед злочинів, скоєних росіянами, експерти зафіксували 19 випадків. Зокрема, йдеться про вбивства, поранення та обстріли журналістів, юридичний тиск, кібератаки та відключення українського мовлення.
За місяць через російську агресію загинули чотири медійники, один з яких – під час виконання професійних обов’язків. Йдеться про Раяна Еванса, радника з питань безпеки британського інформаційного агентства Reuters, який загинув 24 серпня в Краматорську внаслідок російського удару по готелю “Сапфір”.
Троє медійників загинули на фронті:
- Володимир Чернишов, військовий із Кропивницького, колишній оператор місцевого медіа CBN, загинув 4 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області під час виконання завдань для захисту України;
- Олексій Сапуга, військовослужбовець і фотограф-орнітолог родом з Миколаєва, загинув на Донбасі 30 липня;
- Богдан Затула, мобілізований кореспондент Новини.LIVE з Харкова, був призваний до лав ЗСУ 31 липня 2024 року і загинув 26 серпня під час потужного артилерійського обстрілу в Дніпропетровській області.
За даними ІМІ, станом на 4 вересня внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україні загинули 86 медійників, 11 з них – під час виконання своїх професійних обов’язків.
Щонайменше чотири журналісти отримали поранення внаслідок російського удару по готелю “Сапфір” 24 серпня в Краматорську:
- Іван Любиш-Кірдей, український журналіст агенції Reuters, – у важкому стані чоловіка доставили до лікарні;
- Деніел Пелещук, журналіст Reuters, – отримав медичну допомогу, після чого його виписали;
- Віктор Саєнко, журналіст Reuters, – отримав травми, які не загрожують життю;
- Моніка Андрушевська, польська журналістка Центру документування російських злочинів в Україні імені Рафаеля Лемкіна та волонтерка, – отримала порізи.
У серпні працівники ІМІ також дізналися, що засновник телеграм-каналу в окупованому Мелітополі Євген Ільченко, якого росіяни заарештували ще два роки тому за те, що він поширював інформацію про окупацію міста, зазнав тортур і був залучений до примусової праці, зокрема риття траншей для російських військових.
До російського вторгнення 2022 року чоловік був юристом у Мелітополі. 3 травня того ж року він потайки від родини запустив телеграм-канал @Mitopol. Ільченко з великим ризиком для себе висвітлював повсякденне життя мелітопольців в окупації.
Крім того, через нібито незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі ФСБ РФ порушила кримінальні справи щодо сімох журналістів:
- журналістки Кордон.Медіа Олесі Боровик;
- журналістки hromadske Діани Буцько;
- журналіста американського телеканалу CNN Ніка Пейтона-Волша;
- журналістки італійського телеканалу RAI Стефанії Баттістіні;
- оператора італійського телеканалу RAI Сімоне Трайні.
- журналістки телеканалу “1+1” Наталії Нагорної;
- кореспондента DW Ніка Конноллі.
Кібератаки зазнали сайти Укрінформу, Hromadske, Odesa Online та ютуб-канал “Як не стати овочем”. Редакції пов’язують ці атаки зі своєю професійною діяльністю та вважають, що за ними стоять російські хакери.
Крім того, ІМІ зафіксував дев’ять випадків порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки погроз, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації, непрямого тиску, кібератак та судових позовів проти медіа.
Про обмеження доступу до публічної інформації повідомили:
- журналістка із Закарпаття Олена Мудра, яка отримала відмову від Омбудсмана на свій запит;
- журналісти з Полтави, які поскаржилися на те, що їх не запросили на звіт секретарки міської ради Катерини Ямщикової про рік роботи;
- кропивницьке видання “Гречка”, яке заявило про упереджене ставлення з боку посадовців міськради.
Тим часом про погрози повідомило видання “Кременчуцький Телеграф”, яке розцінило образи міського голови Кременчука Віталія Малецького як погрози та подало заяву до поліції.
Головна редакторка видання Леся Лазоренко пояснила: “На черговій сесії, після публікації на сайті “Кременчуцького Телеграфу” матеріалу про закупівлю генераторів, Віталій Малецький знову вдався до обговорення, засудження та погроз на адресу журналістів, де констатував, що “за такі публікації жителі Кривушанської громади (де мешкає і сам мер) можуть дати трубою по пальцях”.
Про напад повідомило видання “СтопКор”. Йдеться про випадок, коли начальник Управління Державної міграційної служби Івано-Франківської області Сергій Саїва вдарив по камері журналістів, коли ті намагалися з ним поспілкуватися. Державне бюро розслідувань повідомило посадовцю про підозру за фактом перешкоджання роботі журналістів.
Про кібератаку повідомила редакція Вільного радіо, що отримала низку фішингових листів, автори яких представлялися податковою та Службою безпеки України. Усі листи містили вкладення, які рекомендували завантажити, що є типовою ознакою фішингових атак і викликає підозру.
Двом одеським медіа – 7 каналу та онлайн-виданню УСІ – припинили фінансування, через що телеканал тимчасово зупинив мовлення. Однак команда онлайн-медіа вирішила продовжити свою журналістську діяльність. За інформацією ІМІ, ці два медіа пов’язані з місцевим бізнесменом Аднаном Ківаном.
Нагадаємо, що в липні експерти Інституту масової інформації (ІМІ) зафіксували 16 випадків порушення свободи слова в Україні. Дев’ять зафіксованих порушень вчинили російські окупанти. Йдеться про поранення журналістів, юридичний тиск і трансляцію своєї пропаганди.