У Росії після арешту зникла студентка з Криму, батька якої підозрюють у підриві ЛЕП
У Санкт-Петербурзі після відбуття адміністративного арешту не вийшла зі спецприймальника Катерина Кіщак – 20-річна дівчина з Криму, батька якої ФСБ підозрює в підриві ЛЕП у Ленінградській області.
Про це повідомило видання “Настоящее время”.
Фото: “Настоящее время”За даними журналістів, 7 червня дівчина мала вийти зі спецприймальника в Санкт-Петербурзі. Її адвокату, який прибув зустріти підзахисну, поліцейські сказали, що затриманих випустили й вони пішли.
Дівчину арештували 24 травня в Санкт-Петербурзі за звинуваченням у “дрібному хуліганстві”.
Це вже другий арешт Катерини Кіщак за останній місяць. Перед цим її затримали 4 травня на адмінпереході, куди вона приїхала з другом, щоб їхати до Тбілісі. Вона написала родичам, що до Санкт-Петербурга її привезли, щоб заарештувати за кримінальною справою батька.
“Батько Катерини – Юрій Кіщак, громадянин Росії та України, якого звинувачують у підготовці диверсії на Калінінській та Ленінградській АЕС на початку травня 2023 року. За версією ФСБ, Кіщак та його двоє пособників встигли підірвати опору ЛЕП Ленінградської АЕС та замінували ще чотири, а також заклали вибухівку під сім опор ЛЕП Калінінської АЕС”, – пише видання.
За його інформацією, двох підозрюваних у цій справі – українців Олександра Майструка та Едуарда Усатенка – затримали й звинуватили за статтями про диверсію та незаконне придбання, передання та зберігання вибухівки.
Юрія Кіщака оголосили в розшук.
Раніше ФСБ показала відео із заарештованою Лефортовським судом Москви 25-річною громадянкою України Леніє Умеровою та назвала її “українською шпигункою”. Росіяни затримали SMM-менеджерку VOVK Леніє Умерову на початку грудня 2022 року після перетину грузино-російського кордону. Тоді дівчина їхала з Києва в тимчасово окупований Крим до батька, який страждає на онкологічне захворювання.
За останніми даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Росія незаконно утримує 182 кримських політв’язні, серед яких 116 кримських татар.
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
