У російському суді в кримського журналіста Рустема Шейхалієва відкрилася кровотеча з носа. Його відвезли до медсанчастини
У громадянського журналіста Рустема Шейхалієва під час судового засідання почалася сильна кровотеча з носа – кров залила хустку, руки та підлогу.
Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”.
16 січня 2024 року журналіст мав брати участь у засіданні з розгляду апеляційної скарги на свій вирок через відеоконференцзв’язок із СІЗО №3 російського Новочеркаська.
Повідомляється, що перша кровотеча сталася вранці. Шейхалієв перебував у камері та десять хвилин не міг її зупинити. Він вимагав викликати фельдшера і відмовився брати участь у сьогоднішньому засіданні. Медик поставив йому укол, назви якого ні Шейхалієв, ні його захисниця Ліля Гемеджи не знають, і допоміг зупинити кров.
Після цього Шейхалієва завели до камери, звідки він та інші фігуранти, засуджені в його справі, мали брати участь у засіданні. Але в політв’язня знову пішла кров з носа. Цього разу кровотеча не могла зупинитися понад 20 хвилин. Холодна хустка, яку приклали до потилиці та перенісся Рустема, не допомогла.
Фельдшер цього разу не зміг зупинити кров та оголосив суду, що кримського татарина треба відвезти до санчастини при СІЗО: брати участь у засіданні він уже не зможе.
За словами юристки Лілі Гемеджи, ще за три дні до засідання Рустема мучив головний біль. Він пив знеболювальні, але вони не допомагали. На минулому засіданні чоловік також розповів, що його турбує біль у грудях і СІЗО відмовляється поставити йому точний діагноз та провести обстеження. Він підозрював, що має серцеву недостатність.
Після цього співробітники СІЗО все ж таки зробили кримському татарину ЕКГ, але так і не поставили діагнозу і не зробили призначень.
Нагадаємо, 2023 року в цьому ж СІЗО помер 61-річний кримськотатарський активіст Джеміль Гафаров, який регулярно скаржився на здоров’я.
Список Гафарова-Ширінга: як Росія вбиває політв’язнів у Криму
27 березня 2019 року в тимчасово окупованому Криму, в мікрорайонах Кам’янка та Строганівка Сімферополя, відбулися наймасовіші обшуки в будинках кримських татар. Через величезний обсяг матеріалів правоохоронці безпрецедентно розділили кримінальну справу з 25 учасників на п’ять п’ятірок підсудних. Майже всі затримані були громадянськими журналістами чи громадськими активістами.
24 листопада 2022 року суддя, що головує, Південного окружного військового суду В’ячеслав Корсаков з колегією в складі Дениса Галкіна та Ігоря Шендрікова визнали кримськотатарських активістів винними в терористичній діяльності та спробі захоплення влади. Енвера Аметова та Яшара Муєдінова засудили до 13 років колонії суворого режиму, а цивільних журналістів Руслана Сулейманова, Рустема Шейхалієва та Османа Аріфмеметова – до 14 років. Підсудні винними себе не визнали й вважають своє переслідування політичним.
Як відомо, у жовтні 2023 року правозахисники оприлюднили прізвища 22 представників окупаційної влади, які відмовляють у лікуванні кримським політв’язням. Серед цих фігурантів чорного списку є ті, чия бездіяльність призвела до загибелі бранців Кремля Джеміля Гафарова та Констянтина Ширінга.
У липні 2023 року керівний партнер Global Rights Compliance LLP Вейн Джордаш на полях Кримської платформи заявив, що Міжнародний кримінальний суд недопрацьовує в питанні розслідування міжнародних злочинів щодо цивільних у тимчасово окупованому Криму.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Раніше заступник голови МЗС України Андрій Мельник заявив, що Україна повинна негайно отримати в 10 разів більшу військову допомогу, ніж вона отримала від союзників дотепер, щоб завершити війну цього року.