У Раді хочуть запровадити прискорену процедуру розгляду євроінтеграційних законопроєктів

 У Раді пропонують розглядати законопроєкти, що мають адаптувати українське законодавство до права ЄС, за процедурою одного (першого) читання, якщо таке рекомендуватиме головний комітет. 

Про це йшлося на засіданні комітету ВР з питань євроінтеграції 1 жовтня. 

Фото: Верховна Рада

На засіданні розглянули два законопроєкти про зміну процедури погодження українського та європейського законодавств: №13653, який вніс голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, та №13653-1, ініційований головою євроінтеграційного комітету народною депутаткою Іванною Климпуш-Цинцадзе.

Обоє пропонують:

• визначити, які повноваження має уряд у процесі адаптації законодавства;
• забезпечити, щоб уряд та парламент взаємодіяли, готуючи відповідні ініціативи;
• запровадити облегшену процедуру розгляду євроінтеграційних законопроєктів у парламенті;
• оновити процедури другого чи повторного другого читання адаптаційних законопроєктів;
• встановити додаткові вимоги до супровідних документів та експертиз.

Водночас депутати хочуть обмежити застосування спеціальної процедури до проєктів кодексів. Законопроєкти пропонують включати євроінтеграційні ініціативи до:

• порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування;  
• порядку денного на найближчому пленарному засіданні після дня, як нардепів ознайомили з висновками головного комітету.

Климпуш-Цинцадзе в альтернативному законопроєкті (№13653-1) пропонує прописати повноваження структурних одиниць Ради, а також вдосконалити чинну процедуру.

Вона вважає, що головному комітету варто опрацювати обидва документи та об’єднати найкраще. За висновками комітету, законопроєкт №13653-1 відповідає євроінтеграційним зобов’язанням, а №13653 – так само відповідає їм, але його слід доопрацювати.

Україні в процесі руху до членства в Євросоюзі, зокрема в адаптації законодавства до стандартів ЄС, бракує системного підходу, бо законопроєкти можуть ухвалювати в останній момент. Про це заявила Климпуш-Цинцадзе під час конференції “Вступ України до ЄС: вибір зроблено, питання часу”.

Для перевірки прогресу України на шляху євроінтеграції уряд анонсував запуск системи “Пульс вступу”.

Нагадаємо, що цьогоріч уперше в історії України в парламенті працюють 398 нардепів зі 450 необхідних.

Серед претензій до роботи чинного скликання Верховної Ради низька якість законів, що в підсумку заважає реформам. Серед зареєстрованих законопроєктів 50–60% мають негативні висновки науково-експертного управління, а приблизно третина – від Мінфіну. 

Неабиякою проблемою є також велика кількість ініціатив: від 2019 року реєстрували щороку по майже 2 тисячі, що дістало серед експертів назву “законодавчий спам”. З часом ситуація трохи змінилась, але кількість однаково шкодить якості, кажуть фахівці.

Нещодавно у парламенті замислились над новими правилами, що погоджуватимуть законопроєкти, однак Рада працює відповідно до регламенту, де такі правила вже є. 

За час дев’ятого скликання парламенту представники опозиції звинувачували владу в кризі парламентаризму.