У Німеччині поліція порадила викликати блювання для захисту від зґвалтування: правозахисниці розкритикували рекомендацію

У німецькому місті Бремен поліція назвала навмисне викликання блювання одним із можливих способів захисту від зґвалтування. Така порада викликала критику правозахисної організації Terre des Femmes, представниці якої вважають, що вона перекладає відповідальність за запобігання сексуальному насильству на постраждалих. Після критики правоохоронці пояснили, що не рекомендують цей спосіб усім без винятку.

Про це повідомляє німецьке видання Welt.

Фото: Sascha Schuermann

Як раніше зʼясувала газета Kreiszeitung, поліція Бремена вже понад десять років проводить для працівників підприємств, державних установ і медичних закладів тренінги з особистої безпеки та поведінки в небезпечних ситуаціях.

Серед можливих способів протидії сексуальному нападу правоохоронці назвали навмисне викликання блювання. У поліції припустили, що така реакція може викликати в нападника огиду й змусити його припинити насильство.

Речниця поліції Франка Гедке пояснила, що під час тренінгів учасникам радять використовувати доступні способи самозахисту, якщо їм загрожує небезпека.

Однак жіноча правозахисна організація Terre des Femmes розкритикувала цю рекомендацію.

Представниці організації наголосили, що подібні поради фактично покладають на постраждалих відповідальність за те, щоб запобігти злочину. Водночас людина, яка зазнає сексуального насильства, не завжди здатна свідомо контролювати свої дії. Зокрема, через сильний страх або шок люди можуть завмирати й втрачати здатність чинити активний опір. Тому, на переконання правозахисниць, вимагати від них певної поведінки в таких обставинах неправильно.

Рекомендацію також розкритикувала жінка, яка протягом кількох років зазнавала сексуального насильства. У відкритому зверненні до поліції в інстаграмі вона розповіла, що під час зґвалтувань у неї виникало блювання. Однак це була не свідома спроба захиститися, а мимовільна фізична реакція на пережите насильство.

Психологиня Яніна Гагеманн також пояснила виданню RTL, що сильний страх може спричинити реакцію завмирання, за якої людині складно контролювати свої дії. Вона також засумнівалася в ефективності запропонованого поліцією способу, оскільки немає достатніх наукових доказів того, що блювання може зупинити сексуальний напад. Після суспільної критики поліція Бремена уточнила свою позицію.

Речниця Франка Гедке визнала, що така порада може викликати обурення, особливо якщо її розглядати окремо від інших рекомендацій щодо особистої безпеки.

У поліції пояснили, що йдеться лише про одну з можливих реакцій у ситуації крайньої небезпеки, а не про універсальний спосіб запобігання зґвалтуванню.

Правоохоронці також наголосили, що ніхто не зобовʼязаний поводитися певним чином під час сексуального нападу, а відповідальність за насильство завжди несе людина, яка його вчиняє.

Натомість у Terre des Femmes закликали зосереджувати профілактику сексуального насильства передусім на поведінці потенційних кривдників, а не на тому, як мають захищатися постраждалі.

У поліції Бремена зазначили, що під час тренінгів учасників також навчають розпізнавати небезпечні ситуації, звертатися по допомогу та уникати конфліктів. За перше півріччя 2026 року в різних профілактичних заходах поліції взяли участь понад 1200 людей.

Нагадаємо, що звинувачення людей, які пережили сексуальне насильство, у недостатньому опорі або неправильній поведінці є одним із проявів віктимблеймінгу. Перекладання відповідальності на постраждалих формує уявлення, нібито людина могла запобігти злочину, якби поводилася інакше. Подібні стереотипи можуть посилювати стигматизацію постраждалих і перешкоджати їхньому зверненню по допомогу.

Ключовим у визначенні сексуального насильства є відсутність добровільної згоди, а не те, чи намагалася людина фізично чинити опір. Відсутність активного спротиву не означає згоди на сексуальні дії.