У Мінрозвитку закликали зацікавлені сторони доєднатися до розробки політик та стратегії реінтеграції окупованих територій
Заступник міністра розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) Олексій Рябикін закликав зацікавлені сторони доєднатися до розробки політик та стратегії реінтеграції тимчасово окупованих територій (ТОТ).
Про це він сказав під час форуму “11 років війни. Точка відліку: Крим”, передає кореспондент видання ZMINA.
Олексій РябикінПісля переформатування Мінреінтеграції в останній день 2024 року, Мінрозвитку отримало додаткові повноваження, що стосуються формування політики реінтеграції тимчасово окупованих територій. З виступу заступника міністра випливає, що Мінрозвитку перебуває на стадії аналізу викликів, пов’язаних із тимчасовою окупацією українських територій.
“Коли ми зараз починаємо аналізувати дані, аналізувати ситуацію щодо тимчасово окупованих територій, то ми ці території поділяємо щонайменше на кілька частин – окуповані після 2014 року та після лютого 2022 року”, – розповів він.
Говорячи про тимчасово окуповану Автономну Республіку Крим, повідомив, що у держави наразі мало об’єктивних даних з ТОТ, що має стати основою для напрацювання реінтеграційної політики.
“Ця інформація стосується і демографічного стану, і соціально-економічного розвитку, і дуже багатьох інших показників, які мають стати базою для формування цієї політики”, – сказав він.
Рябикін також повідомив, що на ТОТ Автономної Республіки Крим не відбулися процеси та реформи, зокрема децентралізації влади, формування спроможних громад, тому що ця реформа, яка була реалізована по всій території України, Крим оминула.
“Зараз ми точно маємо думати разом із зацікавленими сторонами, зокрема із громадянським суспільством, яким чином нам потрібно організовувати місцеве самоврядування, державну владу. Тому що це одне з питань, яке одразу виникне під час деокупації Криму […]”, – розповів Рябикін і додав, що розв’язання цього питання потрібно передбачити в законодавстві. Він переконаний, що напрацювання щодо Криму будуть відрізнятися від підходів, які застосовувалися до звільнених від російських окупантів районів Харківщини та Херсонщини.
Він погодився із твердженням, що недостатньо з боку держави комунікації з людьми, які залишилися на ТОТ, також недостатньо розуміння серед громадян в окупації, яку політику формує держава та як вона її буде реалізовувати.
“Це все треба зараз безпосередньо виправляти, чим ми зараз дуже активно займаємося. Є великий пласт проблем, який не можна вирішити, на жаль, за тиждень або за місяць, але це треба почати вирішувати. Держава точно має запропонувати струнку логічну, зрозумілу, послідовну політику щодо реінтеграції тимчасово окупованих територій“, заявив Рябикін.
Заступник міністра пояснив, що під час перегляду державної стратегії регіонального розвитку стало зрозуміло, що через фактори війни сформувалися чотири макрорегіони, що наразі тимчасово окуповані або є прифронтовими.
“Залежно від особливостей кожного з цих макрорегіонів буде своя особлива політика, яка зараз напрацьовується. Ми зараз у формуванні функціональних типів територій, власне, вони матимуть певні юридичні, фінансові, інші механізми для того, щоб держава була зрозумілою та послідовною, а люди, які зараз перебувають на ТОТ, не втрачали зв’язку з державою, це надзвичайно важливо”, – пояснив Рябикін.
“Єдиний можливий сценарій — це повне повернення Криму під український контроль. Нещодавно Мінрозвитку отримало нові повноваження щодо реінтеграції тимчасово окупованих, а також деокупованих територій, зараз ми працюємо над нормативно правовою базою щодо повернення Криму в український правовий, економічний і соціокультурний простір. Ми співпрацюємо з Представництвом Президента України в Криму над розробкою стратегічних документів для деокупованих територій”, – додав Рябикін.
Нагадаємо, 7 лютого 2025 року під час закритої дискусії зі слухачами Зимової школи “Кримські студії” стейкхолдерами та експертами Постійна Представниця Ольга Куришко повідомила, що ключовим завданням представництва лишається збереження зв’язку з людьми, які перебувають в окупації.
Нагадаємо, Російська Федерація почала свою військову агресію 20 лютого 2014 року. У цей день під час візиту до Криму помічника президента РФ Владислава Суркова з Козачої бухти Севастополя, де базується 810 бригада морської піхоти Чорноморського флоту РФ, у напрямку виїзду із Севастополя вийшла колона БТРів. Згодом бойові дії розгорнулися на Донеччині та Луганщині.
24 лютого 2022 року РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
За даними Філіппа Леклерка, директора Європейського регіонального бюро УВКБ ООН, через війну росіян 10,6 мільйона українців є переміщеними. Усередині України це 3,7 мільйона. За кордоном 6,9 мільйона людей продовжують отримувати захист як шукачі тимчасового захисту.
Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.
Правозахисна спільнота в Україні закликала владу, зокрема, розбудувати систему підтримки зв’язків зі своїми громадянами в окупації, які країна-агресор систематично намагається розірвати. Серед інших рекомендацій у документі також міститься пункт про запровадження програм підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.
Крім того, напередодні коаліція оприлюднила до 13-ї сесії Верховної Ради чергову дорожню карту законопроєктів щодо постраждалого населення з метою консолідації зусиль, формування послідовної законодавчої політики та забезпечення ефективної допомоги.
За підсумками аналізу законопроєктів, представлених у дорожній карті, правозахисники вважають важливим звернути увагу народних депутатів України на окремі питання, які виникають у процесі підготовки та розгляду законодавчих ініціатив із цієї тематики.
