У лютому ІМІ зафіксував 14 випадків порушення свободи слова в Україні

У лютому 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 14 випадків порушення свободи слова в Україні. З них сім вчинила Росія.

Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Обкладинка ІМІ

Російські злочини проти медіа та журналістів: обстріли журналістів та погрози на їхню адресу, руйнування і пошкодження редакцій, кіберзлочини.

У лютому стало відомо про загибель одного медійника, який захищав Україну від російського вторгнення:

Сергій Фісун – офіцер Десантно-штурмових військ ЗСУ, харківський журналіст. Загинув 5 лютого 2026 року на фронті внаслідок ворожого удару БпЛА “Ланцет”.

Під атаку російських дронів потрапили дві знімальні групи:

• “Суспільне Дніпро” потрапило під атаку в Тернівці на Дніпропетровщині під час знімання наслідків удару по автобусу із шахтарями. Дрон влучив приблизно за 700 метрів від команди. Журналісти працювали в бронежилетах і касках з написом PRESS та не постраждали.
• Журналісти латвійського суспільного медіа LSM потрапили під атаку під час роботи поблизу лінії фронту. Дрон вибухнув поряд з автомобілем, пошкодивши його, однак ніхто не постраждав. Журналісти готували матеріал про латиша, який воює в складі ЗСУ в Донецькій області.

Руйнування і пошкодження редакцій

• Офіс газети “Промінь” у Сновську на Чернігівщині зазнав значних руйнувань унаслідок російської атаки безпілотниками. Працівники не постраждали, обладнання вціліло, редакція шукає допомоги для відновлення.
• Приміщення редакції газети “Наше життя” в селищі Новомиколаївка Запорізького району після атаки російськими КАБами зруйноване і непридатне для роботи. Воно залишилося без вікон і дверей, пошкоджено стіни та меблі. Колектив не постраждав і розглядає варіант релокації.

Погрози журналістам

Онлайн-медіа “Кременчуцький телеграф” отримало електронного листа про нібито підготовку терактів у кількох містах Полтавщини. У листі містився перелік об’єктів, які буцімто заміновано, зокрема ТРЦ, вокзали та органи місцевої влади. 

Кіберзлочини

• У Чернівцях через кібератаку на сервери інтернет-провайдера на двох місцевих телеканалах – “Чернівецький промінь” і С4 – тимчасово транслювалися матеріали з російськими пропагандистськими наративами.
• “Суспільне” зазнало тимчасового заглушення сигналу супутника Astra 4A, який ретранслює, зокрема телеканали мовника. Втручання в роботу супутника сталися 26 лютого об 11:00 та були усунені до 13:55.

Блокування доступу

Роскомнагляд вніс сайт Центру журналістських розслідувань “Сила правди” до переліку заборонених ресурсів на території РФ. Про блокування редакція дізналася після отримання листа на електронну пошту. Підстави обмеження доступу в реєстрі не деталізовано.

Водночас ІМІ зафіксував випадки порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки перешкоджання, обмеження доступу до інформації, непрямого тиску та кібератак.

Перешкоджання законній журналістській діяльності

• В Одесі охорона житлового комплексу забороняла журналістці Ксенії Сітінській, яка виконувала завдання для телеканалу Freedom, фіксувати наслідки російського обстрілу. Попри наявність акредитації Міноборони охоронці вимагали дозволу адміністрації та намагалися затулити камеру. 
• Агенція “Четверта влада” заявила про тиск на журналістку Мирославу Примак з боку фігуранта розслідування, рівненського адвоката Олександра Луцюка. Під час телефонної розмови він ставив запитання особистого характеру та озвучував неперевірену інформацію про її родину. Редакція розцінила це як спробу дискредитації та перешкоджання підготовці матеріалу.

Доступ журналістів до інформації

• Одеська обласна військова адміністрація відмовилася надати редакції Nikcenter інформацію про витрати на закордонні відрядження посадовців. В адміністрації заявили, що запитувані дані не є публічною інформацією та їхня підготовка потребує додаткових зусиль.
• Онлайн-медіа “Полтавщина” повідомило, що Полтавська міська рада не відповіла на три інформаційних запити щодо дозволів на роботи в Корпусному парку. Один із запитів довелося надсилати повторно через пропущені строки відповіді. 

Непрямий тиск

Головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва заявила про інформаційну кампанію з дискредитації угоди з нідерландським фондом Pluralis B.V. За її словами, в телеграм-каналах поширювали маніпулятивні твердження про нібито зв’язки інвестора з російськими олігархами. Мусаєва наголосила, що структура власності прозора і не містить російських чи білоруських грошей.

Кібератаки

“Сила правди” повідомила про отримання серії скарг до Google нібито через порушення авторських прав. У редакції вважають їх безпідставними та пов’язують зі спробами вплинути на індексацію матеріалів і зменшити їхню видимість. Наразі матеріали не видалено, однак редакція побоюється можливих наслідків у майбутньому.

Юридичний тиск

Адвокат Олексій Шевчук подав позов проти NGL.media і вимагає 100 тисяч гривень моральної шкоди. Позов стосується захисту честі, гідності та ділової репутації через допис у Facebook, де видання повідомляло про приєднання до заяви громадських організацій із вимогою відкликати Шевчука з конкурсної комісії з відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Повний перелік порушень свободи слова дивіться тут.

Нагадаємо, у січні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 26 випадків порушення свободи слова в Україні, з них 18 – вчинила Росія.