У липні ІМІ зафіксував 16 випадків порушення свободи слова

У липні експерти Інституту масової інформації (ІМІ) зафіксували 16 випадків порушення свободи слова в Україні. Більшість із них, а саме дев’ять інцидентів, безпосередньо стосувалися російсько-української війни. 

Такими є результати щомісячного моніторингу “Барометр свободи слова”.

Так, дев’ять зафіксованих порушень вчинили російські окупанти. Йдеться про поранення журналістів, юридичний тиск і трансляцію своєї пропаганди.

Троє журналістів отримали поранення внаслідок російських обстрілів. Двоє харківських фотографів постраждали під час обстрілу артилерії 19 липня на Донеччині. Ольга Ковальова отримала осколкові поранення та перелом грудної клітки, Владислав Краснощок – контузію. Того дня фотографи працювали з артилеристами Збройних сил України. Відеооператор Херсонської ОВА Ігор Загной дістав поранення 11 липня під час знімання наслідків обстрілу житлового кварталу в Херсоні. 

Також упродовж місяця в Росії суд заочно засудив чотирьох українських медійників:

• Дмитра Гордона – до 14 років ув’язнення за різними звинуваченнями, включно із закликами до війни та виправданням тероризму;
• Фахрудіна Шарафмала – до семи років колонії за розпалювання ненависті та за іншими звинуваченнями;
• Олександра Преподобного – до восьми років колонії за поширення “фейків” про російську армію;
• Наталію Мосейчук – до п’яти років колонії за розпалювання ненависті та ворожнечі.

В окупованому Мелітополі почало мовлення пропагандистське релігійне радіо від Російської православної церкви. Воно має назву “Православне радіо “Вєра” та має на меті обʼєднувати вірян.

ІМІ також зафіксував сім порушень свободи слова, не пов’язаних з війною. Зокрема, це напади, погрози, перешкоджання журналістам, обмеження доступу до інформації та кібербулінг.

Напади на журналістів трапилися в Херсоні та Запоріжжі. У Херсоні невідомий чоловік напав на журналістку Олену Гнітецьку, яка знімала наслідки обстрілу, погрожуючи їй і вимагаючи прибрати камеру. У Запоріжжі учасниця мітингу проти відключень електроенергії напала на журналістку Катерину Клочко, вимагала знімати певні кадри й застосувала силу.

Журналіст Роман Варшанідзе з Одещини отримав погрози від невідомого, який назвався співробітником розвідки, через конфлікт із головним лікарем медзакладу.

У Києві поліція не дозволила частині журналістів висвітлювати роботу рятувальників після обстрілу. Пропустили їх на територію лікарні лише після трьох годин очікування.

Нагадаємо, що серед українців немає одностайної позиції і щодо ставлення до національного телемарафону. Практично третина опитаних переконані, що телемарафон обмежує свободу слова. Стільки ж респондентів з цим не погоджуються. Інші – не змогли відповісти.

Питання втручання держави у виробництво медіаконтенту викликало неоднозначні думки серед опитаних. Відносна більшість підтримала таке втручання за певних умов: 26% вважають, що це необхідно для виявлення потенційно шкідливого контенту, а 48% – для виявлення дезінформації. Проти будь-якого втручання виступили 26%.

Щодо запровадження цензури під час війни, думки професійної спільноти журналістів також розділилися. 46% вважають, що певний тип цензури є доцільним, 37,5% виступають проти, а 16,5% не змогли визначитися.