У Львові вже 20 років функціонує спільнота “Лярш-Ковчег”, що обʼєднує людей з інвалідністю: чим вона займається?
“Лярш-Ковчег” працює в Україні з 2004 року. Основна мета організації – об’єднувати людей з інвалідністю, їхні родини та волонтерів, щоб подолати стереотипи про ізольованість цих людей від соціуму. У Львові організація має чотири майстерні, де відвідувачі можуть займатись арттерапією, працетерапією та спільними прогулянками разом із соціальними працівниками.
Одну з таких майстерень відвідала журналістка “Еспресо.Захід”.

Журналістку зустріли дві соціальні працівниці – Юля та Василина. Юля розповіла, що працює в організації вже майже 15 років і потрапила сюди випадково. Спочатку вона прагнула працювати в поліграфії, але вибір припав на центр “Емаус”, який публікував книжки про людей з інвалідністю. Саме там Юля познайомилась із Зенею Кушпетою, яка створювала “Лярш” в Україні й порадила їй працювати в майстернях.
Перший досвід спілкування з людьми з інвалідністю був для Юлі складним, адже до того вона не стикалася з ними. Однак після перших зустрічей страх відступив, і Юля вирішила залишитися працювати в організації.
Майстерня, яку відвідала журналістка, працює з людьми, які мають ментальну інвалідність. Їх тут називають “друзями”. Вони приходять на заняття з 10-ї ранку до 4-ї години дня. Василина розповіла, що робота з людьми з ментальними порушеннями вимагає дотримання певних правил, таких як збереження дистанції та обережність під час фізичних контактів.
У майстерні розробили систему бонусів для друзів, які за добру поведінку отримують “плюсики”. Наприклад, Володя може обміняти їх на чергування на кухні або спільний похід на каву.
Робота в організації інколи буває складною, але, за словами працівниць, важливо підтримувати емоційну рівновагу, а також мати підтримку через психологічні консультації для соціальних працівників.
У майстернях друзі працюють над виготовленням прикрас, ялинкових іграшок та листівок, потім мають коротку розминку та обід. Час від часу вони разом гуляють чи святкують дні народження. Після роботи повертаються додому.
Юля зазначила, що робота в “Лярші” допомагає не тільки пізнати “іншість”, а й відкриває в кожному нові сильні та слабкі сторони. Вона підкреслила, що ці люди дуже чутливі й часто розуміють інших без слів, відчуваючи добро чи злість підсвідомо.
Нагадаємо, що раніше журналістка ZMINA побувала в тренувальній квартирі в Києві та поговорила про те, з якими труднощами стикаються люди з інвалідністю після виходу з інтернатів та як участь у подібних проєктах сприяє їхній інтеграції в суспільство, з керівницею ГО “Бачити серцем” Олесею Яскевич.