Експертна мережа Кримської платформи відкрита для членства міжнародних експертів та організацій
В Українському кризовому медіацентрі 7 червня презентували експертну мережу Кримської платформи, яка займатиметься дослідницькою та аналітичною роботою задля деокупації та реінтеграції Кримського півострова.
Про це повідомляє кореспондент видання ZMINA.
Експертів різних країн закликають доєднуватися до платформи. Членство в мережі Кримської платформи може бути колективним чи індивідуальним. Планується, що експертна мережа працюватиме постійно після проведення Кримського саміту 23 серпня 2021 року.
Експертна платформа ставить за мету сприяти об’єднанню міжнародної підтримки задля звільнення Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, Чорного та Азовського морів від російської окупації, подолання її негативних наслідків, розроблення та адвокатування експертних напрацювань з відповідної тематики. Експертна мережа деталізуватиме та перезавантажуватиме політики щодо тимчасово окупованого Криму.
“Напрацювання мережі – аналітика, дослідження безпосередньо потраплятимуть урядовим органам, міжнародним організаціям та центрам ухвалення рішень у наших країнах-партнерах. Мережа нестиме достовірну аналітичну продукцію про ситуацію в тимчасово окупованому Криму, про деокупацію, про загрози не лише для України, а й для Чорноморського басейну, Європи та світу. Адже Крим – це не проблема України, а проблема всього світу”, – головна редакторка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар.
За її словами, самій Україні потрібно буде виконати багато роботи, щоб перезавантажити українську політику щодо Криму, синхронізувати своє законодавство та дії з міжнародним правом та нашими країнами-партнерами.
“Бо на сьогодні, до прикладу, в Україні немає законодавства й органу, який би моніторив ефективність західних та українських санкцій проти фізичних і юридичних осіб, що перебувають в Автономній Республіці Крим та Росії”, – додала вона. Крім того, платформа опікуватиметься політикою звільнення політв’язнів, скасуванням Вільної економічної зони “Крим”,
Значну увагу експерти платформи приділили цінностям ініціативи. Вони будуть критерієм добору міжнародних експертів та організацій задля участі в мережі. На окремому форумі мережі наприкінці липня вироблять процедури своєї діяльності.
Членство в мережі можливе для тих експертів та організацій, які поділяють цінності платформи, мають розуміння та глибоку експертизу щодо тематики, дотичної до напрямів роботи Кримської платформи, а також які готові брати участь у реалізації завдань мережі й напрямів її роботи.
Платформа діятиме за принципами інклюзивності, системності, неупередженості, професійності, доброчесності, прозорості та довіри та партнерства.
“Попри те що ми працюємо в тісній взаємодії та координації з МЗС України, експертна мережа Кримської платформи – це не ҐОНҐО, не урядом створена неурядова організація. Ми абсолютно автономні у своїй політиці, критеріях членства, виборі тем. Ми готові до співпраці, щоб виробляти якісні рекомендації, що ґрунтуються на достовірній інформації”, – наголосила Валентина Самар. Фінансування мережі відбуватиметься з окремо створеного фонду.
За словами голови Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, наразі мережа потребує, зокрема, науковців, експертів, які працюють з міжнародними судами та економічних фахівців.
Учасники презентації повідомили, що 10–11 червня в Херсоні відбудеться Інвестиційний міжнародний форум, на якому експертна мережа Кримської платформи обговорюватиме наслідки окупації Криму, як це пов’язане з Півднем України й що треба робити для подолання наслідків.
За словами Геннадія Максака, виконавчого директора Української призми, наприкінці липня експертна мережа ухвалить резолюцію, щоб поставити вироблені пропозиції на порядок денний саміту Кримської платформи в серпні.
Нагадаємо, Кримська платформа охоплюватиме рівні глав держав, парламенту, Кабміну та експертів. Україна сподівається на широку міжнародну координацію та активності в п’яти пріоритетних сферах: політика невизнання, безпека, ефективність санкцій, захист прав людини, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку і довкілля.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова раніше заявила, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною Кримській платформі, якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова: від водопостачання до транспортного сполучення.
Кремлівський куратор у Криму Сергій Аксьонов переконаний, що створення нового міжнародного майданчика не допоможе “повернути Крим”.
Як раніше повідомила заступниця постійного представника президента України в АРК Таміла Ташева, за підсумками саміту Кримської платформи з деокупації півострова партнери України планують ухвалити відповідну декларацію, що “ґрунтуватиметься на політиці невизнання, питаннях прав людини та на розумінні, що на Кримському півострові відбувається заміщення населення“.
