У Києві перейменували майже сотню топонімів, пов’язаних з Росією чи СРСР

Київрада перейменувала 95 вулиць, провулків та площ, назви яких були пов’язані з Росією та радянським минулим. 

Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко. 

Колишня вулиця Пітерська у Солом’янському районі Києва. Вона виникла у 1950-ті роки під назвою Нова, а потім носила назву П’ятихатська. Пітерською вона стала лише у 1958-му. Фото: вікіпедія

Нові назви визначили під час голосування, підтримали також перейменування вулиць на честь загиблих активістів Романа Ратушного та Катерини Гандзюк, журналіста Олександра Махова та фотографа, фотокореспондента Максима Левіна. 

Перейменування проходитиме у декілька етапів: на першому нові назви отримали, зокрема: 

• вулиця Генерала Жмаченка стала вулицею Князя Романа Мстиславича;
• вулиця Маршала Малиновського – вулиця Героїв полку “Азов”;
• площа Тульська – площа Героїв УП;
• вулиця Бударіна – вулиця Українського відродження;
• вулиця Карла Маркса – вулиця Гуцульська;
• вулиця Пітерська – вулиця Лондонська;
• вулиця Мічуріна (в Солом’янському районі) – вулиця Морських піхотинців;
• вулиця Ростовська – вулиця Луцька. 

“Вже на наступному пленарному засіданні ми продовжимо працювати над перейменуванням, аби завершити процес дерусифікації… Це важливий крок до того, щоб зменшити брехливі маніпуляції й вплив російського агресора на трактування нашої історії”, – каже Кличко. 

Вулиця Героїв полку “Азов”в Оболонському районі Києва, яка з 1970-го носила назву на честь радянського воєначальника Родіона Малиновського. Фото: вікіпедія

Колишня вулиця Ростовська у Києві. Фото: вікіпедія

Нещодавно Мінкульт рекомендував перейменовувати у всій Україні десять найпоширеніших топонімів, названих на честь російських діячів, зокрема космонавтів і льотчиків-випробувачів Юрія Гагаріна, Валерія Чкалова та Володимира Комарова, поетів та письменників Олександра Пушкіна, Максима Горького, Михайла Лермонтова та Володимира Маяковського, полководця Олександра Суворова, героя Радянського Союзу Олександра Матросова.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україні активніше почали говорити про необхідність, зокрема, вилучення з вулиць пам’ятників радянським та російським діячам, перейменування об’єктів та позбуття радянської символіки в містах. До прикладу, у Києві наприкінці квітня демонтували пам’ятник трудящим під аркою Дружби народів. Цю ідею підтримав навіть скульптор Сергій Миргородський, який був одним з авторів монумента.

За час вторгнення Мінкульт спільно з Інститутом національної пам’яті оприлюднював рекомендації щодо процесу декомунізації пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії та СРСР. У них, зокрема, йшлось про те, що найбільш цивілізованим підходом до поводження з такими об’єктами є їх переміщення на інше місце.

Нагадаємо, що з червня у Мінкульті працює рада, яка займається питаннями дерусифікації, декомунізації та деколонізації.