У Криму свідок у справі про “підрив газопроводу” заявив про катування з боку ФСБ

Дата: 25 Травня 2022
A+ A- Підписатися

Під час засідання про “підрив газопроводу”, в якому звинувачують першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова та братів Асана й Азіза Ахтемових, у незаконному “Верховному суді Криму” свідок заявив про катування. 

Про це повідомляє правозахисна організація “Кримський процес“. 

“Суд” допитав останнього зі свідків, про яких заявила сторона обвинувачення. Ельдар Одаманов, якого в ніч проти 4 вересня 2021 року викрали співробітники ФСБ, повідомив на засіданні, як з ним поводилися силовики. За його словами, після затримання його привезли до невідомого приміщення, прив’язали скотчем до стільця та катували струмом. Унаслідок катувань він погодився підписати будь-які документи та пройшов тест на поліграфі.

Видання зазначає, що на попередніх засіданнях незаконний “прокурор” тривалий час подавав клопотання про оголошення свідчень Одаманова без його особистої присутності в “суді”. 

На судове засідання не допустили слухачів через те, що “для засідання було відведено маленьку залу”. Через заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції в залі не було місця для людей, які беруть участь у процесі.

“Колегія суддів” допитувала в цій справі низку таємних свідків, яких відмовилася розкривати на клопотання захисту. Один з них не зміг згадати жодної вулиці в Херсоні. Сторона захисту переконана, що покази свідків мали суперечливий і хибний характер.

Нагадаємо, що 3 та 4 вересня 2021 року співробітники незаконного “Управління ФСБ” в Криму провели п’ять обшуків на півострові, після яких затримали й повезли в невідомому напрямку п’ятьох кримських татар: Ельдара Одаманова, Азіза Ахтемова, Нарімана Джеляла, Шевкета Усеїнова та Асана Ахтемова. Родичі та адвокати затриманих подали заяви до різних де-факто правоохоронних органів, однак жоден з них тоді не повідомив про місце перебування зниклих.

Увечері 4 вересня стало відомо, що всі затримані перебували в будівлі “ФСБ”. Згодом з’явилась інформація, що до Асана та Азіза Ахтемових застосовували тортури.

Російські силовики звинуватили Асана й Азіза Ахтемових та Нарімана Джелялова в порушені ст. 281 КК РФ (“диверсія”), ст. 222.1 (“незаконні придбання, передання, збут, зберігання, перевезення або носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв”) та ст. 226.1 за нібито контрабанду вибухових пристроїв. Усі звинувачення мають формулювання “злочин, скоєний організованою групою осіб”.

За версією ФСБ, 23 серпня обвинувачені навмисне встановили на газопровід у селі Перевальне Сімферопольського району вибуховий пристрій, пошкодивши його. Це нібито призвело до того, що газопостачання в селі було перерване, що позначилося на роботі соціальних установ та завдало збитків у розмірі 105 тисяч рублів.

7 вересня ФСБ оприлюднила заяву, у якій звинуватила затриманих у диверсії на замовлення Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України та Меджлісу. Російські ЗМІ також поширили відео ФСБ з нібито “зізнаннями” заарештованих у Сімферополі 6 вересня кримчан Азіза й Асана Ахтемових. ГУР Міноборони України відкинуло обвинувачення ФСБ щодо нібито причетності відомства до пошкодження газопроводу в Перевальному.

Як відомо, у 2021 році Кримська правозахисна група (КПГ) зафіксувала низку фактів застосування насильства і такого, що принижує гідність людини, поводження під час затримань та утримування під вартою.

Досі Росія не розслідувала всіх задокументованих правозахисними організаціями випадків насильницьких зникнень. Винних у цьому злочині не встановлено та не притягнуто до відповідальності. Наразі безвісти зниклими вважаються 15 громадян України. 

Загалом станом на 2021 рік Російська Федерація ув’язнила 17 людей у “справах українських диверсантів та шпигунів”, одна людина перебуває під домашнім арештом. 2021 року окупаційні “суди” ухвалили три вироки – Галині ДовгополійКостянтину Ширінгу та Івану Яцкіну. Їм призначили покарання – позбавлення волі від 11 до 12 років. 

Минулого року Росія не звільнила жодного бранця Кремля в межах взаємного обміну утримуваними особами або інших процедур. Останнє таке звільнення було у вересні 2019 року.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter