У Казахстані з’явився реєстр “іноагентів”

У Казахстані комітет держдоходів 20 вересня опублікував “реєстр осіб, які отримують гроші чи інше майно від іноземних держав, міжнародних та іноземних організацій, іноземців“.

Про це повідомляють видання Exclusive та “Эхо Кавказа“.

Фото з відкритих джерел

Наразі до списку внесли 240 фізичних та юридичних осіб, у тому числі деякі медіа і журналістів.

Серед тих, хто потрапив до реєстру, – десятки казахстанських правозахисних організацій, незалежних ЗМІ, журналістів та блогерів, зокрема – Норвезький Гельсінський комітет у Казахстані, представництво міжнародної організації Internews, Казахстанське бюро з прав людини, організація із захисту преси “Адил соз”, фонд “Крила свободи”, громадська організація “Эхо”, юридичні особи місцевих видань masa.media та malim.kz та багато інших.

У рядках з іменами фізичних осіб показано їхні індивідуальні ідентифікаційні номери (ІВН), що належать до персональних даних.

Однак законодавство країни не накладає обмежень на компанії та людей, яких внесли до цього реєстру.

З 2018 року податкове законодавство Казахстану вимагає звітність щодо фінансування з-за кордону, а у 2022-му зʼявилися поправки, які передбачають, що список організацій, які отримували таке фінансування, має бути публічним.

Нагадаємо, після ухвалення у РФ законодавства про іноземних агентів російський мін’юст отримав можливість вносити некомерційні організації та приватні особи, якщо ті отримують грошові перекази з-за кордону або просто перебувають під якимось “іноземним впливом”, до відповідного реєстру. “Іноагентам” у Росії загрожують великі штрафи, а у разі неодноразового порушення законодавства – тюремні терміни. Фактично закон дозволяє переслідувати критиків російської влади.

На сьогодні в списку російського мін’юсту вже майже 700 організацій та приватних осіб, серед яких відомі опозиційні політики, правозахисники, журналісти, громадські діячі та діячі культури.

Раніше ZMINA повідомляла, що у червні 2022 року 73 російські групи, зокрема неурядові організації, звернулися до Європейського суду з прав людини зі скаргами щодо закону про “іноземних агентів”. Росія повинна виплатити заявникам компенсації.