У Казахстан введуть військових Росії та інших країн – членів організації Договору про колективну безпеку
До Казахстану на тлі масових протестів введуть війська партнерів країни – членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), до складу якої входять також Росія, Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан.
Про це стало відомо з повідомлення голови Ради колективної безпеки ОДКБ, прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна у фейсбуку.
Касим-Жокарт Токаєв і Володимир Путін. Джерело: Associated Press“У зв’язку зі зверненням Президента Республіки Казахстан К.-Ж. Токаєва та через загрозу національній безпеці та суверенітету Республіки Казахстан, викликану, зокрема, втручанням ззовні, Рада колективної безпеки ОДКБ відповідно до статті 4 Договору про колективну безпеку ухвалила рішення направити Колективні миротворчі сили ОДКБ до Республіки Казахстан на обмежений за часом період з метою стабілізації та нормалізації стану в цій країні”, – говориться в повідомленні.
По допомогу до ОКДБ Касим-Жокарт Токаєв звернувся 5 січня в ефірі місцевого каналу “Хабар 24”. Він заявив, що в країні триває антитерористична операція, а мітингувальників назвав міжнародними терористами.
За його словами, ці “терористичні банди є міжнародними, вони пройшли підготовку за кордоном, їх напад на Казахстан треба розглядати як акт агресії”.
За словами голови комітету Держдуми Росії з СНД Леоніда Калашнікова, військові ОКДБ у Казахстані не наводитимуть лад, а охоронятимуть важливі об’єкти інфраструктури. Вони перебуватимуть там доти, поки влада країни не попросить вивести їх.
Акції протестів тривають у Казахстані з 2 січня 2022 року після того, як уряд підвищив ціну на скраплений газ для населення. Ціна на паливо зросла до 120 тенге ($0,27) за літр. За твердженням місцевих жителів, у середині минулого року вони купували його за 55–60 тенге ($0,13).
Протести розпочалися в містах Жанаозен та Актау на заході Казахстану, де на вулиці вийшли сотні місцевих мешканців. Вони провели ніч на міській площі, а 3 січня там зібралися вже понад тисячу людей.
Згодом протестувальників підтримали у різних містах Казахстану, зокрема в Алмати, столиці Казахстану Нур-Султані (раніше – Астана) та Шимкенті. У містах, де проходили протести, силовики масово затримували людей.
Пізніше президент країни Касим-Жомарт Токаєв оголосив про держрегулювання цін на соціальні товари, а також на бензин та дизель. Він запропонував мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення на 180 днів.
Попри це протести в країні не припиняються, вони набули політичного сенсу. Протестувальники вимагають відходу країни від політики експрезидента Нурсултана Назарбаєва.
Місцеві ЗМІ публікують фото танків на вулицях, протестувальники палять машини, затримання людей силовиками тривають.
4 січня Токаєв запровадив режим надзвичайного стану в Мангістауській області та в Алмати. В Алмати також запровадили комендантську годину.
5 січня режим НП запровадили у всіх регіонах країни.
Деякий час в країні були відсутні мобільний зв’язок та інтернет, зокрема, й кабельний.
На тлі протестів уряд країни пішов у відставку.
У кількох містах країни протестувальники вдалися до штурму місцевих мерій, силовики застосували проти демонстрантів світлошумові гранати та інші засоби стримування. Також до придушення протестів залучили військових. Зокрема, в Алмати силовики стріляли в протестувальників.
Очевидці кажуть, що частина силовиків відмовилася затримувати учасників акцій протесту та навіть перейшла на бік демонстрантів.
Під тиском протестувальників Токаєв перебрав на себе посаду очільника Ради нацбезпеки країни, яку очолював Назарбаєв.
Під час протестів загинули вісім поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії, ще 317 отримали поранення; також відомо щонайменше про одного загиблого протестувальника в місті Атирау.
