У Грузії вже внесли декілька громадських організацій до реєстру “іноагентів”
У Грузії до списку “іноземних агентів” внесли перші неурядові організації. Це сталося через два місяці після того, як закон “Про прозорість іноземного впливу” повністю набув чинності.
Про це повідомляє “Эхо Кавказа”.
Фото: Zurab Tsertsvadze / Associated Press / East NewsНаразі до реєстру “іноземних агентів” внесли дев’ять неурядових організацій. Серед них: “Профспілка фермерів та аграрних працівників Грузії”, “Молодіжний центр Кутаїсі”, “Християнська спілка”, “Єврейський культурно-освітній фонд”, “Inclusive practices”, яка займається ініціативами для людей з інвалідністю, а також “Молодіжна організація українців Грузії – Світанок”.
Представники організації “Світанок” кажуть, що надають підтримку українським переселенцям у процесі адаптації в Грузії та сприяють розвитку громадянського суспільства. Після внесення до реєстру “іноземних агентів” вони заявили про свою незгоду з обмежувальними заходами щодо громадських організацій, а також підкреслили, що закон про “іноземних агентів” є перепоною для вступу до Європейського Союзу.
Водночас організація прийняла рішення зареєструватися як “іноземний агент”, оскільки не бажає ризикувати можливістю надавати допомогу українцям за кордоном та піддавати небезпеці працівників, які перебувають у Грузії, через порушення законодавства.
На офіційному сайті публічного реєстру Грузії оприлюднили не лише назви цих організацій, але і їхні фінансові декларації.
Відповідно до вимог закону, медіа та неприбуткові організації, які 2023 року отримали понад 20% своїх доходів із закордонних джерел (це стосується більшості грузинських онлайн-медіа та НУО, що співпрацюють із західними фондами), були зобов’язані подати заявку на реєстрацію як організації, що представляють інтереси іноземних сил, через Будинок юстиції.
Організаціям та медіа, які не виконують вимоги закону або відмовляються реєструватися, загрожують значні штрафи. Міністерство юстиції має право проводити моніторинг у будь-який час для визначення “організацій, що представляють інтереси іноземних сил”, і уповноважені особи можуть запитувати необхідну інформацію, включно з персональними даними, для перевірки дотримання вимог законодавства.
Нагадаємо, що 15 травня парламент Грузії ухвалив законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, так званий закон про “іноагентів”, у третьому, остаточному читанні, через це протести незгодних поновилися з новою силою.
Документ є майже аналогічним до російського закону, що діє з 2012 року й призвів до фактичної ліквідації громадських організацій, які працюють над моніторингом політичних і соціальних процесів, зокрема моніторингом виборів.
Зурабішвілі кілька разів закликала керівну партію “Грузинська мрія” відкликати закон про “іноагентів”. Водночас вона також запропонувала альтернативу – відкласти дату набрання чинності законом до 1 листопада.
Громадські організації України звернулися до міжнародної спільноти із закликом захистити суверенітет і права людини в Грузії від порушень, що містять норми закону про “іноземних агентів”.
Тим часом депутати Європейського парламенту підготували проєкт резолюції, у якій закликають ЄС не починати перемовини з Грузією про членство, якщо в країні набере чинності закон “Про прозорість іноземного впливу”.
