У Центрі допомоги врятованим у Львові зафіксували щонайменше 42 випадки сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом

У Львові на базі Центру допомоги врятованим за час його роботи вдалося зафіксувати 42 факти сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК). 

Про це повідомили в уряді. 

Центр допомоги врятованим у Києві. Фото: The Village Ukraine

Центри допомоги врятованим – це держустанови, створені урядом у партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA). У них ті, хто виїхав із зони активних бойових дій або окупації, можуть отримати соціально-психологічну підтримку. 

Працюють такі центри в Києві, Запоріжжі, Дніпрі, Чернівцях, Мукачеві та Львові. Львівський центр відкрили в серпні минулого року. 

За цей час по допомогу туди звернулося понад 2300 українців та українок. Окрім фактів СНПК серед клієнтів центру зафіксували також 523 випадки гендерно зумовленого насильства. 

Серед потерпілих є ті, хто після звернення виїхав за кордон, що робить важливим відкриття таких центрів у країнах перебування українців, наголошують в уряді.

За понад рік повномасштабного російського вторгнення разом з ООН в Україні активно змінюють систему реагування на злочини сексуального насильства в умовах війни. Правоохоронці змінили підхід до роботи з цією категорією справ, тож тепер з потерпілими спілкуються один-два рази й лише тоді, коли вони хочуть говорити. 

Раніше потерпілих могли допитувати десятки разів, що травмувало їх. Урядовці нині працюють над тим, щоб потерпілі від сексуального насильства на війні могли свідчити щодо кривдників через багато років.

Першою з регіональних прокуратур, де здійснюють процесуальне провадження в справах щодо СНПК, стала Херсонська. Регіон є одним з лідерів за кількістю випадків сексуального насильства, вчиненого російськими військовими. 

Нагадаємо, що українські прокурори розслідують щонайменше 171 випадок сексуального насильства з боку російських військовослужбовців. Серед потерпілих – жінки, чоловіки, літні люди, а також щонайменше 13 неповнолітніх. Більшість відомих спеціальній комісії ООН потерпілих – це жінки, які були самі вдома.