У березні в Україні зафіксували 20 злочинів проти свободи слова – ІМІ
У березні 2023 року в Україні зафіксували 20 злочинів проти свободи слова, шість із них скоїла Росія проти українських медіа і журналістів.
Про це в межах щомісячного моніторингу “Барометр свободи слова” повідомив Інститут масової інформації (ІМІ).
Джерело: pexels.comЕксперти зазначили, що вперше за рік війни кількість скоєних росіянами злочинів проти медіа менша за кількість злочинів, за які відповідальною є українська сторона. Остання відповідальна за 14 випадків порушень свободи слова: погрози, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та кіберзлочини.
На фронті біля Бахмута в березні загинули двоє медійників, які захищали Україну, – оператор Суспільного Олексій Ольховик та журналіст інформагентства Вчасно Олександр Цахнів.
Загалом в Україні внаслідок російської збройної агресії загинуло 50 медійників (станом на початок березня 2023 року), з них вісім – під час виконання журналістської діяльності, 42 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів не під час виконання журналістських обов’язків.
Під обстріл російських військ потрапили знімальні групи редакцій ВВС (на Херсонщині) та Донбас.Реалії (біля Бахмута).
Дві редакції зазнали руйнування під час обстрілу росіян. У Нікополі на Дніпропетровщині пошкоджено будівлю та обладнання радіостанції “Ностальжи”. У міста Берислав на Херсонщині росіяни влучили в будівлю газети “Маяк”.
Також ІМІ зафіксував два випадки кіберзлочинів у березні: російські хакери намагалися захопити ефір радіо FM “Галичина”, а редакція РБК-Україна звернулася до кіберполіції через підробку їхнього сайту та фейковий матеріал із критикою Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.
Серед 14 випадків порушень свободи слова, за які відповідальна українська сторона, чотири ІМІ зафіксував за один день – 30 березня. Три з них сталися в Києво-Печерській лаврі, де журналісти зазнали нападу з боку представників УПЦ МП під час спроби поставити запитання щодо недопуску роботи комісії Міністерства культури та інформаційної політики з передання будівель Лаври державі. У Чернігові знімальній групі місцевого телеканалу “Дитинець” 30 березня бізнесмен та екскандидат у депутати Сергій Берестовий зламав камеру під час знімання в кафе в центрі міста. Кореспонденти намагалися взяти коментар у депутата міської ради Юрія Тарасовця щодо його відсутності на засіданні сесії. Разом з ним у кафе був Берестовий, який напав на журналістів.
За фактом нападів у Києві та Чернігові поліція відкрила кримінальні провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів.
Перешкоджали роботи знімальних груп Прямого та 5 каналів біля Києво-Печерської лаври віряни УПЦ МП: провокували, штовхали, намагалися вибити техніку, били по ногах.
Щодо обмеження доступу до публічної інформації, у Волинській обласній держадміністрації не надали інформації Центру журналістських розслідувань “Сила правди” про кількість осіб, яким видали дозволи для виїзду за кордон. У Миколаєві 16 березня відбулося засідання обласної ради, на якому ухвалили рішення щодо керівництва ради. Представників медіа на засідання, яке вперше з початку повномасштабної війни пройшло в офлайн-режимі, не запросили, трансляції також не було.
Серед погроз випадок у Полтаві, де журналістка “Полтавської хвилі” Анастасія Мацько заявила, що під час сесії міської ради їй погрожували двоє посадовців.
Кібертиску зазнала журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра. Вона заявила про збір її персональних даних і тиск через професійну діяльність.
Обидві медійниці звернулися з відповідними заявами до поліції, пише ІМІ.
Повний звіт на березень можна прочитати тут.
