У 2023 році українські суди виправдали п’ятьох людей, звинувачених у колабораціонізмі, пособництві Росії та глорифікації збройної агресії РФ

Дата: 04 Лютого 2024
A+ A- Підписатися

У 2022 році у Реєстрі судових рішень оприлюднили понад 700 вироків у справах щодо злочинів проти національної безпеки — і з них жодного виправдувального. У 2023 році вироків за такою категорією було понад 1700, серед яких є п’ять виправдальних. З них три стосуються колабораціонізму, та по одному щодо пособництва державі-агресору і глорифікації збройної агресії РФ. 

Про це повідомляє МІПЛ, експерти якого проаналізувала ці вироки та виокремили аргументи суддів, які лягли в основу виправдання.

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області. Фото: відкриті джерела

Перша справа стосується мешканця села Лашківка Чернігівської області, якого звинуватили у публічному запереченні збройної агресії РФ проти України. 

Як стверджувало слідство, 16 березня 2022 року чоловік говорив на вулиці односельцям, що “була б тут Росія, був би порядок”, “прийдуть росіяни, буде порядок, стане краще”, “прийдуть росіяни, вам кінець!”.

Обвинувачений на суді заявив про наклеп. Мовляв, його обмовив похресник, котрий має конфлікт із його сином: півтора року тому похресник побив сина, а той у відповідь облив йому паркан фарбою.

Обвинувачений також сказав на засіданні, що пишається бути українцем, а двоє з п’яти його синів служать у ЗСУ.  

Похресник обвинуваченого і троє знайомих, які приїхали до нього на початку повномасштабного вторгнення, дали свідчення в суді. Розповіли, що на початку березня 2022 року проходили повз двір обвинуваченого і чули від нього слова, які розцінили як підтримку РФ. Зокрема, чоловік говорив, що не боїться Путіна й потисне йому руку, коли той прийде.

Суд Чернігівщини виправдав чоловіка через недоведеність вини.

Також суд вказав, що вважає правдивою версію захисту про невинуватість чоловіка та взяв до уваги постанову суду щодо справи про хуліганство, яку порушували через зіпсований паркан. У підсумку суддя зазначив, що провину обвинуваченого не доведено поза розумним сумнівом, як це передбачено законодавством. Прокуратура наразі оскаржує вирок.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області. Фото: фейсбук-сторінка суду

Друга справа стосується мешканки села Вороневе Житомирської області. Жінку також звинуватили у публічному запереченні російської агресії. Згідно з обвинувальним актом, вона називала місцевих “нацистами”, від яких РФ “невдовзі усіх звільнить”, заперечувала тимчасову окупацію українських територій, говорила, що ЗСУ бомбардували Луганську і Донецьку області.

На суді жінка провину заперечила. Розповіла, що займається розведенням худоби, раніше була помічницею депутата від “Партії регіонів”. Жінка припустила, що староста села дав покази проти неї на прохання працівників СБУ, адже сам під слідством.

Староста села Бехи Коростенського району, до якого входить село Вороневе, розповів на суді, що після одного з “прильотів” обвинувачена говорила, що “нехай наступають, пора змінити владу”. За деякий час йому повідомили, що вона “прославляє Росію”, тому він звернувся до СБУ.

Ще один свідок розповів, що чув, як обвинувачена називала людей “нацистами, які гноблять росіян”.

Суд на Житомирщині визнав недоведеною провину жінки й виправдав її. Суддя наголосив: недостатньо доказів, щоб ухвалити вирок за принципом “поза розумним сумнівом”.

Справа ґрунтувалася лише на показах свідків. Проте суд не визнав ці свідчення належним доказом, адже в їхніх деталях є розбіжності. Зокрема, староста села не назвав жодної людини, яка заявила про проросійські висловлювання обвинуваченої, а отримані телефоном дані надійшли від невідомого абонента. 

Крім того, суд узяв до уваги попередні конфлікти між односельцями й обвинуваченою. Прокуратура намагається оскаржити вирок.

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Фото з відкритих джерел

Третя справа стосується мешканця селища Троїцьке Луганської області, якого звинуватили у колабораціонізмі. За даними слідства, у липні 2022 року він став помічником чергового ізолятора “Троїцького відділення внутрішніх справ “ЛНР”.

Суд слухав справу заочно, адже обвинувачений перебуває на окупованій території. На суді його двоє колишніх колег розповіли, що після окупації чоловік залишився працювати на тій же посаді в ІТТ. Раніше від нього висловлювань про Росію не чули. Також один зі свідків сказав, що співробітники отримали інструкцію виїхати з цього села на підконтрольну Україні території. Свідки впізнали колишнього колегу в російській формі на відео з соцмереж, де складали присягу “ЛНР”. 

Суд у Дніпропетровській області визнав чоловіка невинуватим через недоведеність вини. Суддя наголосив, що стаття 111-1 ККУ (за якою судили чоловіка) стосується правопорушень, які вчинені громадянами України, а фігурант, схоже, не був громадянином України. Принаймні у матеріалах справи є довідка управління міграційної служби про те, що обвинувачений не отримував українського паспорта.

“Немає підстав не довіряти суду і встановленим ним обставинам справи. Однак незрозуміло, як людина могла жити в Україні і працювати на державній посаді без громадянства. Можливо, це треба детальніше перевірити і тоді виникнуть підстави для притягнення Пархоменка до відповідальності. Особливо, якщо з’ясується, що на момент проголошення незалежності він жив на території України і, відповідно, набув українське громадянство”, – прокоментував цю справу експерт МІПЛ Андрій Яковлєв

В’ячеслав Артюхов. Фото: “Миротворець”

Четверта справа стосується В’ячеслава Артюхова, мешканця села Шевченкове Харківської області, який до 2011 року працював у місцевій міліції, звідки його звільнили через бійку.

Після деокупації села він отримав підозру за частиною 7 статті 111-1 КК України, тобто за роботу у правоохоронному органі окупаційної влади. Проте до суду справа пішла за статтею 111-2 КК України щодо пособництва збройним формуванням держави-агресора.

Артюхова звинуватили у тому, що з кінця квітня до кінця червня 2022 року він здавав росіянам учасників АТО, правоохоронців і людей, які виступають проти окупації. Слідство стверджувало, що обвинувачений допомагав окупантам облаштовувати блокпости, виконував їхні вказівки, що шкодило нацбезпеці, пропонував місцевим бути посередником між ними й окупантами.

На суді Артюхов заявив, що його обмовили поліціянти-колаборанти. Захисник доводив, що його клієнт має проукраїнську позицію, а за українську піксельну форму в окупації його побили росіяни.

Двоє співробітників поліції розповіли на суді, що на початку березня зустріли Артюхова і він погрожував вбивством іншому правоохоронцю після “зміни влади”. Розцінили це як очікування окупантів. Ще чули, як обвинувачений разом із сином спілкувався з російськими військовими і вказував, де проживає одна з поліціянток.

Натомість свідки захисту стверджували, що чоловік має проукраїнську позицію, одягав український піксель, що належить його сину, через конфлікти з окупантами його неодноразово били.

Суд Полтавської області виправдав Артюхова через недоведеність провини. Суд наголосив, що у справі недостатньо доказів, а покази свідків не підтверджують обвинувальний акт.

У підсумку суддя вказав, що відсутні докази, які б чітко підтверджували, що Артюхов передавав росіянам інформацію про місцевих правоохоронців і військових, був посередником і допомагав облаштовувати блокпости. Згідно з законодавством, усі протиріччя мають трактувати на користь обвинуваченого. Прокуратура оскаржує вирок.

Остання справа стосується громадянина Росії, який переїхав у 2020 році до села Новооржицьке на Полтавщині, щоб доглядати за матір’ю похилого віку. Після повномасштабного вторгнення РФ чоловіка звинуватили у виправданні збройної агресії. 

За даними слідства, у березні 2022 року чоловік привселюдно сказав, що “Крим – російський, українці – зомбовані нацисти, збройної агресії РФ немає, а на Донбасі з 2014 року – громадянська війна”.

Обвинувачений на суді розповів, що у 2020 році був у Донецьку й не бачив там російських військ. Підтвердив, що в Україні війна, але на питання, чи засуджує російську агресію, відповісти відмовився. Чому свідки дають узгоджені свідчення проти нього, не пояснив. Припустив, що справу сфабрикували. 

На суді місцеві розповіли, що в середині березня чули, як обвинувачений повторював проросійські наративи. 

Суд у Полтавській області виправдав чоловіка через недоведеність провини. Зміни у статті 436-2 КК України набрали чинності 16 березня 2022 року. Проте жоден зі свідків не вказав точну дату розмови з обвинуваченим. А це важливо для доказування провини. Також у показах свідків не вдалося встановити чіткий зміст сказаного. 

Прокуратура оскаржує вирок.

Нагадаємо, впродовж минулого року в Україні до позбавлення волі на строк понад 10 років засудили 400 осіб, яких визнали винними у держзраді, колабораціонізмі, а також тих, хто наводив ракети на цивільні та військові об’єкти в Україні. Сімох із них засудили до довічного ув’язнення. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter