Свідчення Шуляка: про “вбивства силовиків”, зброю та накази (оновлено)

Дата: 02 Грудня 2016
A+ A- Підписатися

Колишній командувач внутрішніми військами України Станіслав Шуляк заявляє, що 18 лютого були вбиті 5 працівників внутрішніх військ і після цього він прийняв рішення задіяти підрозділ “Омега”.

Про це він сказав під час допиту у справі “беркутівців” у п’ятницю, даючи свідчення шляхом відеозв’язку з російського суду в Ростові-на-Дону українському Святошинському райсуду Києва.

На питання, з якого часу почала видаватися зброя правоохоронцям, Шуляк відповів, що у повсякденній роботі вони використовують травматичну зброю.

“Після 18 лютого, після того, як загинули 5 працівників внутрішніх військ від вогнепальних поранень, несумісних із життям, мною було прийняте рішення задіяти підрозділ “Омега” для створення резерву на випадок подальшого застосування вогнепальної зброї зі сторони протестуючих”, – сказав він.

За його словами, ці підрозділи перебували у тилу військ і були постійно з вогнепальною зброєю, тому не потребували наказу застосування її.

Шуляк сказав, що смертельні поранення правоохоронці вперше отримали 18 лютого.

“Загинули як працівники ВВ, так і працівники МВС“, – сказав він, зазначивши, що переважно такі поранення вони отримували на перетині вулиць Банкової і Шовковичної, Банкової і Липської, Кріпосного провулку і Грушевського.

“За зовнішніми ознаками характер поранень свідчить, що вони були нанесені з близької відстані, можливо, короткоствольної зброї, тобто з пістолета”, сказав Шуляк.

Він заявив, що не знає, хто стріляв у силовиків.

Також Шуляк заявив, що усі правоохоронці виконували свій службовий обов’язок.

“Ми виконували свої службові обов’язки”, сказав він, додавши, що суд повинен визначити провину, якщо силовики під час подій на Майдані перевищили свої повноваження.

Шуляк заявив, що під час протистоянь на Майдані загинули 23 правоохоронці.

Він також сказав, що контактував із тодішнім президентом Віктором Януковичем і міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком “виключно у межах службових повноважень”.

За його словами, з другої половини дня 1 грудня 2013 року силові структури почали діяти у посиленому режимі після “безпорядків в районі Майдану Незалежності”.

Шуляк розповів, що 1 грудня на Банковій кількість військових з числа внутрішніх військ складала близько 200. За його словами, внутрішні війська залучалися до прибирання і очищення центральних вулиць Києва, зокрема Хрещатика, від “сміття, арматури і конструкцій”, які заважали руху автомобілів і людей.

Про агресивний Майдан

За словами Шуляка, 18 лютого 2014 року протестувальники з Майдану були агресивні й намагалися прорватися у Верховну Раду.

“У районі 9 ранку на території Майдану почали формуватися групи від 50 до 100 людей із чоловіків, будемо говоритися так, у віці від 18 до 50 років, може, й старше. Усі ці люди були екіпіровані засобами захисту – наколінниками, налокотниками, захисними шоломами й касками, масками, які закривають обличчя, протигазами, щитами, на деяких були бронежилети”, – сказав Шуляк.

За словами Шуляка, “під час руху в рупор чи просто гучним голосом, хором, викрикували заклики до скинення влади, до розправи над співробітниками правоохоронних органів, зображувалася явно виражена агресія”.

Ці колони пішли вгору Інститутською – і на перехресті зі Шовковичною “почалися перші зіткнення з патрулями”.

“Було підпалено машини, які стояли там. Особовий склад Внутрішніх військ і підрозділів міліції, які там перебували, закидали пляшками з запальною сумішшю. Були спроби перекинути заслін і прорватися до Верховної Ради”, – заявив Шуляк.

Шуляк заявив, що “у результаті невдалої спроби пробитися до будівлі ВР, протестувальники, які були відігнані назад на Майдан, жбурляли дорогою у вікна будинків каміння, у кілька під’їздів кинули пляшки із запальною сумішшю”.

“Силами підрозділів внутрішніх військ і міліції весь цей натовп був витиснутий назад убік Майдана”, – сказав він.

За його словами, загальну координацію МВС і ВВ здійснювало Головне управління МВС у Києві, між підрозділами, включаючи “Беркут”, зв’язок був на рівні командирів.

Шуляк заявив, що 18 лютого у Внутрішніх військах було 5 загиблих, ще 2 співробітника “Беркута” загинули – усього того дня було 7 загиблих. Крім того, було 84 важко поранених співробітників МВС, із них 36 – солдати Внутрішніх військ.

Про введення режиму “антитерористичної операції” у Києві 18 лютого Шуляку інформація не надходила – ні письмових, ні усних розпоряджень.

Він також не зміг нічого розповісти про проведення оперативно-розшукової операції “Бунтарі” 18 лютого в Будинку профспілок, бо це не входить у компетенцію МВС. Шуляк не віддавав розпоряджень, щоб хтось із Внутрішніх військ залучався до неї.

Бійці, що діяли під час Майдану, досі служать

Екс-командувач внутрішніх військ Шуляк відмовився називати прізвища силовиків, які доповідали йому про ситуацію під час критичних моментів на Майдані, оскільки багато з них досі перебувають на посадах.

“Я теж не можу назвати його прізвище (старшого групи спостерігачів – ред.), тому що у людини можуть бути проблеми. Він знаходиться на території України, і я не впевнений в тому, що стосовно нього будуть застосовані юридичні норми у відповідності з законом”, – заявив він.

У відповідь на зауваження судді, що Шуляк сприймає сам факт знаходження людини в Україні як загрозу, він заявив, що дійсно бачить таку загрозу для вірних йому людей.

“Люди, які служили та були вірними мені, вони розглядаються як потенційні злочинці. Тому я хочу захистити цих людей, тим більше, що багато з них перебувають на службі, від будь-яких неприємностей”, – сказав він.

Шуляк додав, що назве імена лише тоді, коли буде упевнений у чесному слідстві.

Дзвінки у день розстрілу

Шуляк заявив, що 20 лютого 2014 року не давав телефоном розпоряджень застосувати зброю до протестувальників.

Про це він сказав Святошинському райсуду Києва, даючи свідчення через відеозв’язок із російського суду в Ростові-на-Доні у справі проти колишніх співробітників “Беркута”.

“Командири (підрозділів) доповідали мені поточну обстановку. Могли доповідати про хворих: захворюваність була високою, бо люди перебували на вулиці. Розмови могли бути різні. Можу сказати тільки одне: ці розмови не стосуються видачі й застосування зброї”, – заявив Шуляк.

На запитання, хто дав вказівку вранці 20 лютого на відхід від Жовтневого палацу, він відповів: “Це була ситуативна обстановка, і рішення приймали командири на місцях. Вони прийняли абсолютно правильне рішення, відійшовши звідти. У мене не було потреби це корегувати”.

На запитання, чи знайомий Шуляк із колишнім народним депутатом Віленом Шатворяном, екс-командувач Внутрішніх військ відповів: “Не можу сказати, складно…”.

Шуляку нагадали, що о 7:55 ранку 20 лютого з його телефону надійшов дзвінок Шатворяну, розмова тривала 2-3 хвилини – однак колишній чиновник не зміг згадати, про що говорили:

“Мені дзвонили депутати – напевно, більше половини Верховної Ради. Я відповідав народним депутатам з якихось питань. Так само я міг дзвонити зазначеному депутату. Але якихось особливих вирішень питань із ним у мене не було”.

Крім того, з телефону Шуляка о 10:16 був дзвінок на телефон Віктора Януковича чи його охоронця, телефоном якого користувався тодішній президент, – але Шуляк не зміг розповісти про зміст розмови: “Теж важко сказати”.

“Може, дзвінок стосувався чисто підрозділів Управління держохорони з якихось питань. У ході подій виникали службові питання. Взаємодія з Управлінням держохорони, особливо на об’єктах Адміністрації президента, Кабінету міністрів, Верховної Ради – я міг дзвонити з цих питань підрозділам охорони”.

Перед тією розмовою Шуляку надійшло смс, але він теж не пам’ятає його змісту: “Не можу зараз згадати”.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: