Справа проти кримчанина Ігоря Купича, якого засудили до 10 років колонії за підпал військкомату, політично вмотивована – Кримська правозахисна група
Справа мешканця тимчасово окупованого росіянами села Піонерське Ігоря Купича, якого засудили до десяти років колонії за звинуваченням у спробі підпалу військкомату та вибуху на залізниці, політична. Росія використовує цю справу, зокрема, для пропагандистських цілей.
Про це заявила керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Кримські правозахисники нагадали, що 30 березня незаконна “суддя” так званого “Верховного суду” Алла Хіневич ухвалила обвинувальний вирок 40-річному Купичу за статтями “диверсія” (ч. 1 ст. 281 КК РФ) та “незаконний обіг вибухових речовин” (ч. 1 ст. 222.1 КК РФ).
Чоловіка також звинуватили в приготуванні до диверсії (ч. 1 ст. 281 КК РФ із застосуванням ч. 1 ст. 30 КК РФ).
За статтею про обіг вибухових речовин “суд” розглядав два епізоди. Купичу призначили покарання у вигляді 10 років ув’язнення зі штрафом у розмірі 70 тисяч рублів.
Ігор Купич оскаржував рішення в апеляційній інстанції, проте вирок залишили без змін.
Як ідеться у вироку “Верховного суду”, текст якого є в розпорядженні Кримської правозахисної групи, 28 травня 2022 року Купич нібито підготував коктейлі Молотова, які кинув у будівлю військкомату в Сімферополі, чим завдав матеріальних збитків майже на 7 тисяч рублів (близько 2 тисяч гривень. – Ред.).
Судячи з показів “свідків”, пожежі не було, вони лише помітили “сліди займання під вікнами”.
Окупаційне слідство вважає також, що Купич нібито планував вибух залізниці в Криму. Як ідеться в документі, Купич нібито збирався підірвати залізничну колію, для чого заздалегідь придбав протитанкову міну (яку нібито зберігав удома) і фотографував залізничний міст, щоб визначити місце для розміщення вибухового пристрою. Проте його арештували, тому “він не довів злочин до завершення”.
“Мотивом вчиненого Купичем злочину була його незгода з проведенням СВО на території України. Купич був агресивно налаштований до російських військових”, – мовиться в рішенні “суду”.
На судовому засіданні Ігор Купич стверджував, що докази проти нього сфабриковано. Наприклад, “слідчі” взяли в нього букальний епітелій, який пізніше перенесли на “докази”. Проте “суддя” Хіневич назвала ці заяви “надуманими”.
Крім того, всі доводи, які заявляв адвокат, “суд” проігнорував, зокрема про проведення додаткових експертиз.
Правозахисниця Ольга Скрипник наголосила, що ніхто в “суді” не збирався встановлювати істину. Ігоря Купича заздалегідь назвали винним.
“У цій справі “суддя” взяв до уваги лише експертизи, які були проведені слідством, і результати так званої оперативно-пошукової діяльності. Все це можна легко сфабрикувати, як доводять інші політично мотивовані кримські справи. У цій справі є ознаки фальсифікації доказів, до уваги “суду” береться лише те, що вигідно стороні обвинувачення. В тексті вироку постійно, як у пропагандистських матеріалах окупаційних “медіа”, згадується “важливість СВО”, “страшна Україна” і т.д. Тобто справа також використовується для пропагандистських цілей окупантів. Це все дає нам право говорити про політичні мотиви переслідування“, – підкреслила Ольга Скрипник.
Ольга СкрипникЗа даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, усього у в’язницях Росії та тимчасово окупованого Криму наразі незаконно утримують щонайменше 181 людину. Раніше ZMINA детально розповіла, як Росія переслідує політв’язнів у Криму.
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
У квітні 2023 року Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович оприлюднила доповідь “Боротьба кримських татар за права людини”. У ній вона констатувала, що кримські татари й особливо ті, хто виступає проти незаконної анексії Криму або висловлює незгоду з інших питань, зазнають численних серйозних порушень прав людини, переслідувань, дискримінації та стигматизації з боку російської окупаційної влади.
