“Скажи, що я знайомий, бо мене вб’ють”: в ООН розповіли, як росіяни страчували цивільних у перші дні вторгнення

Управління Верховного Комісара ООН з прав людини зафіксувало з 24 лютого до 6 квітня в більш ніж сотні сіл, селищ і міст Київської, Чернігівської та Сумської областей страти російськими військовими 441 цивільної людини, серед яких 72 жінки та 28 дітей. 

Відповідну доповідь опублікували на сайті ООН. 

Тіла страчених росіянами на Київщині. Фото: Vladyslav Musiienko\Reuters

Експерти управління Верховного комісара з прав людини їздили на Київщину, Чернігівщину та Сумщину, щоб поспілкуватися зі свідками. 

Інформацію, отриману під час інтерв’ю, додатково перевіряли та підтверджували в офіційних документах, за допомогою аудіо- та фотоматеріалів, висновків судово-медичної експертизи, матеріалами кримінальних проваджень та судовими документами. 

Загальна кількість свавільних страт і летальних нападів, спрямованих на цивільних, ймовірно, вища, ніж зафіксовано в доповіді, кажуть її автори. Вбивства не обмежувались окремими місцевостями, хоча деякі райони постраждали більше, ніж інші. Приміром, Буча, яка під контролем росіян була з 5 до 30 березня, постраждала “від особливо великої кількості вбивств”. 

За даними ООН, вбили 73 цивільних (54 чоловіків, 16 жінок, двох хлопчиків і одну дівчинку) у Бучі, а ще щодо 105 ймовірних вбивств там (85 чоловіків, 11 жінок та дев’ять дорослих, стать яких ще не вдалося встановити) інформацію перевіряють. За даними поліції, на Київщині виявили тіла 1365 людей, у 650 з яких причиною загибелі були кульові поранення.

Мешканка Бучі. Фото: ndtv

Зі ста зафіксованих ООН убивств у трьох областях 57 були свавільними стратами: вбили 48 чоловіків, сім жінок і двох хлопчиків. З них 30 сталися в місцях тримання під вартою, а 27 жертв стратили на місці невдовзі після затримання. Більшість страт з останньої категорії відбувалися під час так званих “зачищень” – поквартирних рейдів, що проводили російські солдати.

“Здебільшого страчували чоловіків та хлопчиків, які становили 88% усіх жертв свавільних страт. Вочевидь, чоловіків сприймали як серйознішу загрозу, ніж жінок, і часто застосовували летальну силу проти цивільних чоловіків і хлопчиків попри їхній статус осіб, які перебувають під захистом. Особисті речі, наприклад камуфляжний одяг, підозрілий вміст телефону, військова служба або ймовірна участь у підготовці до бойових дій раніше, приміром у виготовленні коктейлів Молотова, мали серйозні та смертельні наслідки”, – кажуть дослідники. 

Ще в 43 випадках чоловіків, жінок і хлопчиків убили, коли ті пересувалися в межах або між населеними пунктами пішки чи на велосипеді, автомобілі або мікроавтобусі. 

“Більшість людей стали жертвами, коли їхали на роботу, привозили їжу іншим, відвідували сусідів чи родичів або намагалися втекти із зони бойових дій”, – констатують дослідники. 

Зафіксували й випадки відкривання вогню по цивільних домогосподарствах. У всіх задокументованих випадках УВКПЛ встановило, що окупанти “не робили жодних явних спроб дотримуватися принципу розрізнення або зобов’язання вживати всіх можливих запобіжних заходів для уникнення загибелі цивільного населення”. 

Здебільшого російські солдати затримували цивільних за підозрою в участі в бойових діях або іншому сприянні українським військовим, а перед убивством тримали від кількох годин до кількох тижнів.

Для місць утримання використовували будинки, підвали, гаражі, промислові та офісні комплекси, а також інші приміщення.

“У більшості випадків руки жертв вбивств у місцях тримання під вартою були сковані кайданками або зв’язані скотчем, на тілах були травми, що свідчили про катування або інше жорстоке поводження перед убивством. Щонайменше в одному випадку тіло однієї з жертв мало ознаки сексуального насильства. Обставини свавільних страт переконливо свідчать, що ці вбивства можуть дорівнювати воєнному злочину у вигляді умисного вбивства”, – вважають в упрвалінні Верховного комісара ООН з прав людини. 

Руки одного зі страчених росіянами. Фото: AP / Efrem Lukatsky

Детально випадки зафіксованих страт описали в додатку до доповіді, що розділений на три категорії: 

• страти в місцях тримання; 
• страти на місці затримання;
• напади на окремих цивільних.

В одному випадку в Бучі росіяни стратили трьох людей – молоду жінку та подружжя літнього віку.

Їх убили у дворі будинку на вулиці Тарасівській. 16 березня молодий російський солдат привів 23-річну жінку на подвір’я. Вона видавалася пораненою та мала кровотечу з пахової області. Досі не встановлено остаточно, але вона могла стати жертвою сексуального насильства. Поки літня жінка накладала імпровізований жгут потерпілій, інший російський “офіцер у формі пісочного кольору” зайшов у двір та застрелив обох, а потім і літнього чоловіка, який вибіг на шум. 

В іншій задокументованій на Чернігівщині історії росіяни розстріляли з танка групу хлопців. Сталося це в селі Мохнатин, що стало транзитним для російських колон бронетехніки, які в’їжджали та виїжджали із зони боїв навколо Чернігова.

Про випадки, коли російські військові розстрілювали будинки цивільних, якщо люди споглядали через огорожу, фіксували в Мохнатині й до дня зафіксованої страти. Вранці 14 березня чергова колона рушила на південь, а вже невдовзі почала повертатися, після невдалих боїв біля Чернігова. Коли росіяни в’їжджали до села, троє молодих людей ішли дорогою в протилежному напрямку. 

Ілюстраційне зображення вбитого росіянами цивільного. Фото: Matthew Hatcher / Sopa Images

Першого вбитого 18-річного хлопця росіяни розстріляли впритул з танка. Судово-медична експертиза показала, що йому відірвало голову та руку. Двох інших хлопців, які підняли руки на знак здавання, росіяни розстріляли зі стрілецької зброї. 

Місцеві підбігли невдовзі, щоб допомогти, проте живим залишився лише один із хлопців. 

“Виглядає погано?” – пригадують свідки його запитання щодо власних поранень. 

Помер він дорогою до лікарні, куди його везла мати. 

В одному із зафіксованих на Сумщині випадків росіяни наприкінці березня привезли до будинку жінки в Тростянці її 53-річного чоловіка. Окупанти приїхали на “ладі” з наклеєною Z, на задньому сидінні якої сидів викрадений зі зв’язаними за спиною руками й частково заклеєним скотчем ротом. 

“Скажи їм, що ти мене знаєш, інакше вони мене вб’ють”, – вдалося прошепотіти йому. 

Після обшуку будинку та перевірки документів солдати поїхали разом із затриманим, а тіло його знайшли через три дні в будинку на вулиці Гоголя, де розміщувалися росіяни. 

Тіла страчених у Тростянці ще довго знаходили в місті. Наприкінці березня десеенесники в сміттєвому контейнері знайшли вбитого місцевого чоловіка з трьома вогнепальними пораненнями. Він мешкав неподалік станції, яку росіяни використовували як катівню, й 18 березня пішов з дому “зеленим коридором”, що був під контролем російських військових.

Нагадаємо, що спеціальна комісія з розслідування порушень в Україні, уповноважена Радою ООН з прав людини, публікувала звіт після спілкування зі щонайменше 150 потерпілими й свідками російської агресії в Київській, Харківській, Сумській і Чернігівській областях. 

Вдалося дізнатися, наприклад, про випадок страти російськими військовими 14-річного хлопця, а ще в одному російські солдати вдерлися до будинку, скоїли сексуальне насильство щодо жінки та чоловіка, змусили їх вчинити статевий акт, а потім один з військових зґвалтував на очах батьків чотирирічну доньку. 

Експерти, які їздили на деокуповані території, казали, що їх вразила кількість страт, що вчинили росіяни. 

Фотографія обкладинки: pen.org.ua