Шлях до громадянства: на Черкащині жінка отримала свій перший паспорт у 27 років

На Черкащині 27-річна жінка отримала паспорт у 27 років: для цього їй довелося звертатися до суду й робити ДНК-експертизу.

Про це повідомляє благодійний фонд “Право на захист”.

Фото: “Право на захист”

Сєлєна народилася в Молдові. Коли їй було чотири роки, разом з родиною вона переїхала на Донеччину, до родичів батька. Батьки дівчинки офіційно не були в шлюбі, а після переїзду невдовзі розійшлися. Сєлєна залишилася жити з матір’ю. Жінка не мала документів, тому не могла зареєструвати народження доньки. Тож Сєлєна лишилася недокументованою, попри те що її батько – українець. 

З початком війни у 2014 році Сєлєна з матірʼю переїхали на Черкащину. Там дівчина будувала життя на новому місці, але так і залишалася без жодного документа, який би підтверджував її особу. Через це вона не могла ні звернутися по медичну допомогу, ні зареєструвати шлюб. Не раз дівчина самостійно намагалась отримати документи, але їй лише відмовляли. 

Коли в неї народилося двоє дітей, жінка зіткнулась із проблемами реєстрації дітей. Їх записали на неї як на одиноку матір лише за заявою третьої особи, не вказавши її громадянства. Якщо не внести змін до документів, така ситуація може призвести до таких самих проблем з отриманням паспорта її дітьми, які мала сама Сєлєна. У жінки не було вибору, адже власних документів вона не мала та по-іншому не могла зареєструвати їхнє народження. 

Після смерті матері Сєлєна знайшла свого батька. Тоді ж, щоб розв’язати проблему з паспортом, жінка звернулася до благодійного фонду “Право на захист”, що безоплатно допомагає людям, які тривалий час жили без жодних документів і громадянства. Таких людей називають особами без громадянства.

“Особи без громадянства в Україні – це в більшості недокументовані люди, що довгий час проживають на території України, але не можуть отримати документ, що посвідчує особу та громадянство, оскільки ні Україна, ні будь-яка інша країна світу не визнає їх своїми громадянами. Це люди, яких юридично не існує через бюрократію, законодавчі прогалини, адміністративні практики, міграцію та війну. Вони не можуть отримати паспорт, зареєструвати народження своїх дітей, звернутися до лікаря і часто навіть здобути освіту”, – зазначає керівниця напряму допомоги особам без громадянства БФ “Право на захист” Софія Кордонець.

З допомогою адвокатки напряму допомоги особам без громадянства Фонду Олени Сібільової батько Сєлєни звернувся до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про визнання батьківства. Однак там йому повідомили, що таку заяву мають подавати тільки спільно чоловік і дружина. Тому зробити це було неможливо.

Тоді Олена Сібільова зробила відповідні запити й з’ясувала, що актового запису про народження жінки в реєстрі Молдови та України немає. Тобто жодна з цих країн не мала даних про народження Сєлєни, а отже й не розглядала питання про визнання її своєю громадянкою.

“Згодом ми подали заяву до суду про встановлення факту народження. За допомогою судово-генетичної експертизи й інших доказів урешті вдалося встановити факт народження Сєлєни.Тоді ми звернулися до Державної міграційної служби України для оформлення паспорта. І вже за два місяці жінка його отримала”, – розповіла Сібільова.

Після отримання паспорта Сєлєна має право на речі, які українцям з документами здаються звичними та буденними, – укласти декларацію з лікарем, знайти офіційну роботу та відкрити банківський рахунок.

За підрахунками УВКБ ООН, до повномасштабного вторгнення в Україні проживало близько 35 тисяч людей без громадянства. Однак зараз ця цифра може бути значно вищою. Через війну людям, які перемістилися з окупованих територій, буває складно підтвердити свою особу та відновити загублений паспорт, оскільки до 2014 року не всі архіви вдалося зацифрувати. Саме тому українці опиняються під ризиком безгромадянства.

Також із цією проблемою стикаються люди, які проживали на тимчасово окупованій території в дитинстві, а з настанням повноліття виїхали на підконтрольну територію України, де мають складнощі з підтвердженням своєї особи й отриманням паспорта.

У фонді “Право на захист” пояснюють, що найчастіше в Україні з безгромадянством стикаються: 

• громадяни колишнього Радянського Союзу, що не обміняли паспорт після розпаду СРСР;
• іноземці, що втратили громадянство країни походження; 
• бездомні люди; 
• люди, що відбували покарання; 
• роми;
• особи, чиє народження вчасно не було зареєстроване компетентними органами влади;
• люди, що з незалежних від них причин, не можуть відновити паспорт громадянина України або іншої держави.

Нагадаємо, що в червні 2023 року Омбудсман Дмитро Лубінець ініціював реалізацію пілотного проєкту на 2023–2024 роки в місті Мукачеві Закарпатської області “Документування осіб з числа ромської національної спільноти та напрацювання юридичних механізмів спрощення цієї процедури”. У результаті цього станом на 31 грудня 2023 року документи отримали 62 особи.