Роскомнагляд витратить майже 60 млрд рублів на системи з блокування “загроз”
Федеральна служба з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій та масових комунікацій Росії (Роскомнагляд) запланувала витратити 58,97 млрд рублів на модернізацію технічних засобів “протидії загрозам” (ТСПУ) у період із 2025 до 2030 року.
Про це інформує Forbes із посиланням на федеральний проєкт “Інфраструктура кібербезпеки”.
У межах проєкту планується модернізація наявних ТСПУ та встановлення нових. Внаслідок модернізації обладнання VPN може стати марним.
Технічний експерт проєкту “Роскомсвобода” повідомив Forbes, що нові ТСПУ ефективніше вповільнюватимуть і блокуватимуть небажані ресурси. Адвокат у кіберсфері Станіслав Селезньов пояснив, що зараз ТСПУ здатні припиняти роботу лише деяких протоколів VPN, але з модернізацією список протоколів буде розширений.
За оцінкою президента Асоціації операторів зв’язку “Макател” Олексія Амелькіна, ТСПУ вже встановлено у всіх операторів, кількість абонентів яких перевищує 5 тисяч.
У МТС, “Мегафоні”, “Вимпелкомі” та “Ростелекомі” відмовилися від коментарів, зазначає Forbes.
У Роскомнагляді потребу модернізації пояснюють нібито дедалі більшим обсягом інтернет-трафіку.
Однією з компаній, відповідальних за використання технічних засобів для “суверенного” інтернету в Росії, є ДЦОА (Дані – центр оброблення та автоматизації). У цій компанії частка 49% належить бізнесменові Алішеру Усманову. Чистий прибуток компанії за 2022 рік становив 1,7 млрд рублів.
За даними Statista, у другій половині 2023 року Роскомнагляд заблокував понад 130 тисяч вебсайтів, з яких 26 тисяч було заблоковано через поширення “фейків” про так звану “спеціальну військову операцію” і .
Дії Роскомнагляду стосуються й тимчасово окупованих територій Криму, частин Херсонської, Запорізької, Луганської, Донецької та Харківської області.
Як відомо, під час захоплення нових територій Російська Федерація обриває зв’язки населення тимчасово окупованої території з Україною, блокуючи телерадіосигнал ЗМІ та онлайн-медіа.
Напередодні повідомлялося, що жителі тимчасово окупованих територій (ТОТ) Півдня України та Автономної Республіки Крим констатують різке погіршення якості роботи месенджерів та соціальних мереж, які є фактично єдиним способом отримати не цензуровану Росією інформацію та зв’язатися з рідними на підконтрольній Україні території чи за кордоном.
У тимчасово окупованому Криму місцеві жителі також скаржаться, що не можуть завантажити ютуб – ресурс не відкривається, водночас мешканці окупованих районів Луганщини стверджують, що швидкість роботи ресурсу різко знизилася.
У вересні 2024 року російські силовики затримали 56-річного Сулеймана Юсупова, який відкрито виступив проти “вповільнення” ютубу з боку окупаційної влади на півострові.
Раніше заступник голови Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін заявив, що на території тимчасово окупованого Криму почастішали випадки звинувачення з боку російської влади в шпигунстві.
Серед політвʼязнів, що були позбавлені волі в тимчасово окупованому Криму, – 40 осіб, справи яких Кримська правозахисна група об’єднує за критеріями обвинувачень у шпигунстві, диверсії та тероризмі. Кримські правозахисники називають ці кейси так званими “справами українських диверсантів”.
Правозахисна організація “Крим SOS” закликала кримчан дбати про свою безпеку в умовах посиленого тиску на жителів тимчасово окупованого Криму за проукраїнську позицію.
Крім того, представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева нагадала, що на вулицях кримських населених пунктів активно діють різноманітні патрулі, які зупиняють людей, перевіряють документи, вміст телефона та дивляться, чи немає, наприклад, VPN.
“Якщо VPN встановлено в смартфоні, це для них маркер, що людина може щось приховувати й, відповідно, бути нелояльною”, – пояснила Таміла Ташева.
Також украй активними є перевірки машин та людей на незаконній споруді, яку окупанти називають “кримський міст”.