Роскомнагляд вимагає від “Радіо Свобода” видалити всі матеріали, пов’язані з розслідуваннями команди Навального
Російське державне агентство з моніторингу ЗМІ Роскомнагляд пригрозило заблокувати вісім вебсайтів “Радіо Свобода”, які працюють для Росії, України та Центральної Азії, якщо журналісти негайно не видалять статей, пов’язаних з розслідуваннями опозиціонера Олексія Навального.
Про це пише “Радіо Свобода“.
Російський регулятор надіслав понад 60 електронних повідомлень з вимогою видалити відповідні статті з двох найбільших вебсайтів для аудиторії РФ – Радіо Свобода і “Настоящее время”, а також з російськомовних сайтів видання для Криму, Казахстану, Таджикистану, сайтів “Сибирь.Реалии”, “Север.Реалии” й Татаро-башкирської служби Радіо Свобода.
Серед десятків публікацій, які підлягають видаленню, – корупційні розслідування про так званий палац Путіна, про статки пов’язаного з президентом РФ бізнесмена Євгена Пригожина, православного патріарха Кирила та інших високопоставлених осіб. Усі статті “є порушенням російського антиекстремістського та антитерористичного законодавства”, а їхнє видалення – це наслідок рішення суду 2021 року, згідно з яким усі групи та організації Навального в Росії визнали екстремістськими, сказали в Роскомнагляді.
На виконання вимог “Радіо Свобода” надали 24 години.
Водночас президент “Радіо Свобода” Джеймі Флай назвав це актом “політичної цензури” та заявив, що видання не виконуватиме таких вимог російської влади.
“Радіо Свобода не дозволить Кремлю диктувати наші редакційні рішення. Це відвертий акт політичної цензури з боку уряду, якому, очевидно, загрожують журналісти, які просто повідомляють правду”, – сказав він.
У Росії дев’ять російськомовних вебсайтів Радіо Свобода і 18 журналістів визнано “іноземними агентами”. Медіаорганізації загрожує штраф понад 13 мільйонів доларів за відмову додавати позначку “іноземний агент” до більшості контенту для російської аудиторії.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що Роскомнагляд вимагає від низки російських ЗМІ, серед яких “Дождь”, Znak.com, “Вільні новини”, “Эхо Москвы” та “Медуза”, видалити матеріали, які містять відомості про розслідування команди Навального з 2017 до 2020 року.
Закон про “іноземних агентів” працює в Росії з 2012 року. Відтоді будь-яку некомерційну організацію або громадський рух можуть занести до списку агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону, до якої можуть зарахувати навіть пожертви, і ведуть політичну діяльність. Водночас критеріїв, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не сформульовано.
Із 2019 року російський президент Володимир Путін дозволив прирівнювати до “іноагентів” і фізичних осіб. Такими можуть визнавати росіян, які поширюють матеріали ЗМІ – “іноземних агентів” або беруть участь у їхньому створенні, а також отримують гроші чи майно з-за кордону або від російських юридичних осіб, що фінансуються з іноземних джерел.
Видання, які вже перебувають у реєстрі “іноземних агентів”, повинні заснувати російські юридичні особи для роботи в РФ. Крім того, в їхніх публікаціях має бути зазначено, що вони створені “іноземним агентом”.