Роскомнагляд без пояснень заблокував у Росії інформаційне агентство Фергана
Роскомнагляд обмежив на території Росії доступ до сайту інформаційного агентства Фергана, яке висвітлює життя Середньої Азії.
Про це повідомили на сайті медіа.
Доступ до ресурсу відомство заблокувало 1 жовтня без будь-якого пояснення причин. За російськими законами, щоб заблокувати сайт, Роскомнагляд має:
- надіслати оператору зв’язку повідомлення про внесення доменного імені і (або) покажчика сторінки сайту до спеціального реєстру;
- провайдер інформує власника сайту і каже, у чому претензії;
- власник сайту видаляє сторінку із забороненою інформацією.
Однак, як зазначила редакція агентства, жодних попереджень на їхню адресу ні від Роскомнагляду, ні від провайдера не надходило.
“Ми не отримували жодних попереджень. Ми поняття не маємо, до якої саме інформації, опублікованої у нас, і у кого виникли претензії”, – запевняють журналісти.
Відомо, що у видання та Роскомнагляду був конфлікт через те, що в одному з матеріалів на сайті, де розповідали про церкву “Свідків Єгови”, біля назви не вказали, що організацію заборонено на території РФ (цього вимагає закон. – Ред.). Однак спір суд має розглянути лише в жовтні поточного року.
“Блокування стало для нас повною несподіванкою, ми будемо розбиратися в ситуації. Ми вже надіслали запит до Роскомнагляду з вимогою пояснити, чому доступ до сайту був обмежений без попередження”, – розповіла головна редакторка Фергани Марія Дубнова.
Водночас міжнародна правозахисна організація Amnesty International вже назвала блокування “цинічною атакою на свободу слова в Росії”. За словами голови представництва AI Наталії Звягіної, російська влада, очевидно, сподівалась, що такий крок пройде непоміченим.
Нагадаємо, що Роскомнагляд регулярно блокує низку сайтів українських видань нібито за публікації на них заборонених у Росії матеріалів. На початку липня Німецький провайдер Hetznernline GmbH отримав від Роскомнагляду вимогу заблокувати сайт видання “Український тиждень” через матеріал про “Правий сектор”.
Тисне відомство й на всесвітньо відомі платформи. Так, департамент YouTube вимагав від кримських журналістів з Центру журналістських розслідувань видалити відео про кримськотатарського політв’язня Еміра-Усеїна Куку, датоване 2016 роком, адже Росія побачила в ньому екстремізм.