Роскомнагляд домігся від німецького провайдера блокування сайту видання “Український тиждень”

Німецький провайдер Hetzner Online GmbH отримав від Роскомнагляду вимогу заблокувати сайт видання “Український тиждень”. 

Про це йдеться в блозі головного редактора видання Дмитра Крапивенка. 

Свою вимогу відомство аргументує нібито появою на сайті інформації, що закликає до екстремістських дій, а саме публікацією від 2015 року “Міфи і легенди “Правого сектору”.

“Засоби ведення гібридної війни незліченні. Часом важко вгадати, з якого напрямку імперія завдасть удару. Складно уявити собі, що провідником волі Кремля може стати звичайна приватна німецька компанія. Матеріал не містить у собі жодних закликів, а лише інформує про ДУК ПС. Та й немає сенсу виправдовуватися перед кремлівським режимом, який зарахував “Правий сектор” до терористичних організацій і лякає ним дітей, а паралельно судить за тероризм Олега Сенцова, розгортає під виглядом боротьби з екстремізмом репресії проти кримських татар на окупованому українському півострові”, – наголошує Крапивенко. 

Наразі, за його інформацією, провайдер заблокував доступ до сайту і вимагає від видання “відреагувати” на вимоги Роскомнагляду та видалити інформацію.

“Ми не будемо нічого доводити “Роскомнадзору”, а тим більше видаляти контент”, – наголосив головний редактор та додав, що ситуація навколо “Українського тижня” цікава тим, що відкриває ще одну ділянку гібридної війни.

“Російські органи під приводом боротьби з екстремізмом можуть розгорнути дискредитаційну кампанію і просто заблокувати українські ресурси, які орендують потужності в Німеччині, а можливо, і в інших європейських країнах”, – продовжує Крапивенко. 

Редакція видання звернулася до українського МЗС із проханням проконсультувати своїх німецьких колег.

Як відомо, Роскомнагляд регулярно блокує низку сайтів українських видань нібито за публікації на них заборонених у Росії матеріалів. Наприкінці минулого року відомство заблокувало сайт газети “Дзеркало тижня” на території Росії та анексованого Криму через публікацію статей про незаконний призов мешканців півострова до російської армії.

Тисне відомство й на всесвітньо відомі платформи. На початку цього року юридичний департамент YouTube вимагав від кримських журналістів з Центру журналістських розслідувань видалити відео про кримськотатарського політв’язня Еміра-Усеїна Куку, датоване 2016 роком, адже Росія побачила в ньому екстремізм.