Росіяни ув’язнили кримчанина на дев’ять років за небажання воювати проти України
Незаконний “Кримський гарнізонний суд” засудив кримчанина до дев’яти років колонії суворого режиму за “дезертирство”. Чоловік відмовився воювати проти України та залишив частину.
Про це йдеться на сайті окупаційного суду.
Колаж 24 каналу За даними слідства, у вересні 2022 року кримчанин проходив військову службу за контрактом у тимчасово окупованому Севастополі, але самовільно залишив військову частину та переїхав до одного з населених пунктів півострова.
Однак у січні 2023 року чоловіка затримали. Під час судового засідання він визнав себе винним і зазначив, що так вчинив, тому що не хотів брати участь у війні проти України.
Як відомо, з 2015 року держава-окупант регулярно проводить призовні кампанії та залучає жителів півострова Крим до служби в окупаційній армії. Після повномасштабного вторгнення в Україну росіяни почали також незаконну мобілізацію кримчан.
2022 року так званий “військовий комісар” у Криму відмовився озвучувати плани призовних кампаній.
30 березня Кримська правозахисна група повідомила, що окупанти не виконали в Криму норму на осінній незаконний призов до лав збройних сил РФ, що відбувався з листопада до грудня 2022 року. У лютому 2023 року в Криму родичі масово скаржаться на порушення прав мобілізованих.
Раніше ZMINA розповіла, чи є законною прихована мобілізація на півострові, як мобілізують кримчан та з якими бар’єрами вони стикаються, коли намагаються уникнути участі в бойових діях проти своїх співгромадян.
Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Такими злочинами вважають:
- невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- мародерство;
- примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи тощо.
Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.
Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так і по платні психологічні консультації.
