Росіяни не надають бранцю Ігорю Кияшку медичної допомоги після перенесених сильних судом у колонії
Росіяни не надають бранцеві Ігорю Кияшку медичної допомоги після перенесених у колонії сильних судом.
Про це інформує Об’єднання політв’язнів бранців Кремля з посиланням на його дружину Марину Кияшко-Волощенко.
Із 2018 року Ігор Кияшко відбував незаконне покарання в колонії №11 Нижньогородської області, поки в грудні минулого року його не етапували на 5 000 км вглиб РФ – до виправної №3 російського міста Іркутськ.
За словами дружини, переведення її чоловіка до нового місця несвободи призвело до виснаження та загострення хронічного тромбофлебіту – навесні він пережив тривалі судоми обох кінцівок. Медичне обстеження та допомогу росіяни громадянину України не надали.
“Цей етап тривав понад місяць. Причини, з яких його вирішили перевести, мені незрозумілі на невідомі. В Ігоря гіпертонія, а у в’язниці йому поставили ще діагноз “тромбофлебіт”. Ця хвороба – наслідок знущань і побиття при затриманні”, – розповіла Марина Кияшко-Волощенко.
За її словами, після 24 лютого 2022 року їй більше не вдавалося зв’язатися зі своїм чоловіком ані листами, ані телефоном. Зараз вони спілкуються через адвоката, який час від часу навідується до Кияшка.
Нагадаємо, юриста Ігоря Кияшка затримали 10 квітня 2018 року в Нижньому Новгороді, куди він поїхав по ліки для свого сина.
Нижньогородський обласний суд у Росії засудив Ігоря Кияшка до восьми років колонії суворого режиму за нібито шпигунство. Історія ексспівробітника МВС та адвоката Кияшка стала відома лише в червні 2018 року, коли йому оголосили підозру. За словами адвокатів, в ув’язненні українця змусили відмовитися від захисту.
За даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, усього у в’язницях Росії та тимчасово окупованого Криму наразі незаконно утримують щонайменше 181 людину. Раніше ZMINA детально розповіла, як Росія переслідує політв’язнів у Криму.
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
