“Росіяни довідок про катування не видають”: правозахисники закликають змінити процедуру визнання незаконного полону цивільних

Дата: 14 Січня 2025
A+ A- Підписатися

Голова Харківської правозахисної групи (ХПГ) Євген Захаров запропонував Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії змінити критерій оцінювання у встановленні факту незаконного ув’язнення. Він пропонує комісії розглядати таких громадян як політв’язнів, яких росіяни затримали без будь-якої причини і які не скоїли жодного правопорушення. 

Про це Євген Захаров сказав під час правозахисного клубу Центру громадянських свобод “Повернення поза обміном: як захистити права самостійно звільнених з російської неволі?”.

Голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров

Під час заходу експерти, правозахисники та представники влади обговорювали питання дискримінації людей, які самостійно звільнилися з російської неволі й не можуть надати документи, що підтверджують їхнє незаконне увʼязнення. 

Євген Захаров констатував, що Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії станом на зараз не відповідає реаліям повномасштабної війни Російської Федерації. За його словами, робота комісії була адекватною до повномасштабного вторгнення. 

Як відомо, правозахисна спільнота в Україні нарікає, що комісія, яку створили на вимогу профільного закону, часто відмовляє без пояснень та надання допомоги, процес визнання факту увʼязнення людей незрозумілий і непрозорий. Почасти комісія у своїх відповідях указує на брак відомостей, утім, що це мають бути за документи, ні юристи, ні члени комісії не знають. Профільний Закон “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” та підзаконні акти це не пояснюють.

Читайте також: “Кола пекла” після звільнення: чому цивільні заручники РФ не можуть отримати статус позбавлених свободи – Антоніна Шостак

Ця проблема особливо стосується тих цивільних полонених, які були звільнені самостійно, поза офіційними обмінами, які проводить Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Отже, українці не отримують офіційного статусу увʼязнених через російську агресію, а відповідно, втрачають право на допомогу і захист із боку держави.

Читайте також: Більшість бранців РФ, звільнених поза обмінами, офіційно не встановлюють факт полону – експолонений Олександр Панченко

Член експертної ради Центру громадянських свобод Михайло Савва виділив дві проблеми в роботі комісії: 

Перша полягає в тому, що українська держава підтримує героїв – людей, які чинили опір, які щось робили проти окупантів. Але не всі є героями. Мого сусіда в Бучі затримали, і він ще в неволі, тому що він ремонтував автівки й у нього руки не відмивалися від мастил. І таких історій дуже багато”, – пояснив правозахисник. 

Цю ж проблему також підтвердив колишній незаконно ув’язнений цивільний Олександр Панченко, який розповів свою особисту історію затримання в Приморську та самостійного звільнення.

“Пишу заяву, йду в СБУ, беру дані з Єдиного реєстру досудового розслідування, читаю закон. Потрібні інші документи про підтвердження. Які? Там, де мене тримали, росіяни не видавали жодних довідок. У результаті після чотирьох з половиною місяців я отримую відмову – недостатня кількість голосів”, – розповів Панченко. 

Катерина Левченко, юристка ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”, наголосила, що за Конституцією України здоров’я і життя людини є найвищою цінністю для держави.

Катерина Левченко

“То чому в нас якась винагорода за героїзм, а не просто соціальна справедливість для постраждалих? Так, людина має аргументовано, послідовно, логічно висловити й викласти свої відомості. Але й комісія має в разі, якщо їй цих відомостей або документів недостатньо, нормально мотивовано повідомити людину про причину відмови, щоб щось можна було виправити. Наразі це постійне вгадування бажань комісії”, – констатувала правозахисниця. 

Євген Захаров вважає політв’язнями тих цивільних, які були викрадені на тимчасово окупованих територіях або незаконно затримані. За його словами, таких громадян України на ТОТ катують, а потім або звільняють, або ув’язнюють у місцях несвободи на ТОТ або на території Російської Федерації. 

“Чому комісія взагалі, яка працює згідно із законом, не хоче подивитися на цю ситуацію саме в такому ракурсі, що ці люди були затримані без будь-якої причини, вони не скоїли жодного правопорушення. Вони були винні, на думку порушників прав людини, які їх затримували, тільки в тому, що вони щось зробили щось проти окупаційної влади, або вони не підтримували цю владу, або вони були колишніми учасниками АТО, або були пенсіонерами, прикордонниками, поліціянтами тощо”, – сказав Євген Захаров.

Він нагадав комісії цілі Російської Федерації, які країна-агресор має у своїй війні проти українського народу, – знищити Українську державу разом з усіма її громадянами, які її підтримують.

“Саме тому росіяни зібрали попередні списки тих, кого треба ізолювати, і таким чином вони проходили перевиховання, щоб вони стояли на колінах, щоб вони співали гімн РФ, щоб вони не спілкувались українською мовою. Тих, кого зламали, хто через катування втратив здоров’я, отримав інвалідність, їх часто і звільняли. А тих, хто не зламався, вивозили, і зараз вони перебувають у місцях несвободи в Росії і на ТОТ України”, – додав Євген Захаров.

“Ну хто міг подумати, що після повномасштабного вторгнення росіяни будуть затримувати, до прикладу, представників АТО. Часто немає причини затримувати людину, але росіяни могли підозрювати людину в чому. Наприклад, вони могли подумати, що вони затримали навідника, але людина не була навідником, і після тортур – відпускали. Ці тортури не менші до тих, хто справді був навідником. Громадська організація “Блакитний птах” допомагає цим людям, і ми знаємо, у якому вони стані”, – додала Наталя Мельник, координаторка проєктів та програм громадської організації “Блакитний птах”, яка виступає за внесення змін до профільного закону.

Захаров також під час заходу розкрив алгоритм дій, який використовує в роботі Харківська правозахисна група, щоб допомогти потерпілим скласти заяву та зібрати необхідні документи для встановлення факту незаконного позбавлення волі. 

Читайте також: Як встановити факт позбавлення особистої свободи внаслідок війни

Правозахисник наголосив, що ця категорія потерпілих громадян після звільнення потребує медичного обстеження та лікування, що важливо забезпечувати. Правозахисники та потерпілі говорять, що після звільнення вони не знають про можливості та сервіси від держави, які допоможуть їм подолати наслідки полону та катувань. 

“Це необхідно і для кримінального провадження також, адже слідчим треба знайти медичні докази того, що людину катували. У нас ця людина скеровується до медичних закладів для фіксації негативних наслідків перебування за ґратами або інших наслідків, які виникли внаслідок катування. Ми збираємо медичні висновки, які видані за результатами проходження обстежень до періоду полону та відразу після, якщо такі наявні. Все це разом є предметом для того, щоб зробити, зокрема, судову медичну експертизу, яку правозахисники Харківської правозахисної групи також роблять”, – розповів Євген Захаров. 

Крім того, він також звернув увагу, що катування мають психоемоційний вплив. Психолог або за потреби психіатр складає висновок за Стамбулським протоколом, який слідчий долучає до матеріалів кримінального провадження. Цей процесуальний документ також додається до обвинувачувального висновку, і потім суддя посилається на нього у вироку. 

Правозахисник Михайло Саава вказав на іншу проблему, яка полягає в колегіальності ухвалення рішення комісії.

“Комісія – це 19 людей, які спілкуються та ухвалюють рішення. За нього в результаті ніхто з них не відповідає, тому що це результат обговорення колегіального органу. Ба більше, ця комісія навіть не пояснює мотиви відмови. […] Серед цих людей мало телепатів, які можуть читати думки членів комісії. […] Ця робота не може бути колегіальною. Має бути відповідальна посадова особа і державний орган”, – переконаний Михайло Савва.

Правозахисник та ексначальник відділу з питань осіб, позбавлених особистої свободи, при вже ліквідованому Мінреінтеграції Ігор Гриб зазначив: “Чим більше людей, тим більше думок. З мого досвіду, дуже часто в комісії сидять люди, які не в контексті. Багато членів комісії не займаються цією темою [цивільними полоненими, бранцями Кремля], тим більше коли їм надходять сотні заяв від потерпілих. Їхня задача – відсіяти тих, хто не підходить, на їхню суб’єктивну думку”.

Катерина Левченко проінформувала, що коли потерпілі після відмови комісії звертаються до суду, то це їм не допомагає. Суди повертають заяви на повторний розгляд до комісії, що ще більше затягує час.

“Люди після неволі потребують термінової медичної допомоги та реабілітації. У них немає часу чекати роками, допоки комісія буде розглядати та оскаржувати в суді негативні висновки комісії. Тому в людей виникає реакція: виїхати з України й забути”, – пояснила правозахисниця. 

Читайте також: Незаконно ув’язнені Росією українці залишаються в країнах ЄС, бо Україна не забезпечує їх соціально-правовим захистом – Котелянець

Ігор Гриб переконаний, що все ж таки без діяльності комісії з компетентними фахівцями не обійтися, оскільки на підтримку потерпілих витрачаються кошти з Державного бюджету України.

Ігор Гриб

“Коли до мене приїжджали члени Рахункової палати, то вчитувалися в кожну літеру, а я звітував. Потім вони написали, що гроші видавалися на суб’єктивну думку певних людей. А як інакше, коли часто немає документів, які підтверджували б знаходження особи за ґратами? Їх і не може бути. Ми не будемо писати РФ: “Агресори, дайте нам довідку, що такий-то був у вас за ґратами”. Треба активніше діяти громадськості, бо від державних органів влади ми багато не дочекаємося”, – поділився досвідом ексначальник відділу з питань осіб, позбавлених особистої свободи.

Олександр Панченко переконаний, що факт встановлення позбавлення волі людини не має бути проблемою потерпілих і для цього натомість мають працювати державні інституції. 

Олександр Панченко

“Чому, коли ухвалили закон про мобілізацію, буквально за тиждень-два з’явився застосунок “Резерв+”? Коли ми заходимо в “Дію”, то штраф сплатити можна блискавично, там уже навіть можна побачити відео камери, яка зафіксувала момент перевищення швидкості, є кнопочка сплатити й уже навіть підв’язана твоя банківська картка. Можливість є? Є. Чому, коли державі потрібно, вона створює можливість, а коли тут держава повинна виконати свій обов’язок, вона будує перепони?” – обурюється Олександр Панченко. 

Заступник начальника відділу Офісу генерального прокурора Андрій Гулкевич також підтвердив існування проблеми. Він розповів фабулу двох потерпілих, яких росіяни утримували в російській катівні в один час та в тій самій будівлі. Досліджуючи дві заяви, комісія визнала факт незаконного позбавлення свободи щодо одного потерпілого, а щодо іншого – ні. 

Андрій Гулкевич

Він вважає, що орган із правом законодавчої ініціативи має розглянути два варіанти: або змінювати цей закон, або повністю створювати новий, оскільки в Україні почалися процеси з формування методи щодо репарацій, і питання виплати потерпілим репарацій не зникне з порядку денного.

“Докази таких справ із 2014 року сильно не змінилися. Це допити тих громадян, які повернулися і, на щастя, вижили й можуть розповісти свою жахливу історію. Також свідчать ті люди, які, можливо, з ними утримувались і теж звільнені, щоб підтвердити, що із цією людиною це також відбувалося. Будуть висновки експерта щодо стану здоров’я, але, наприклад, відео або інших доказів, які в традиційному кримінальному провадженні об’єктивно доводять факт злочину, у нас, скоріш за все, не буде. Тому виникає цікаве запитання: чому комісія може не визнати наявні докази з певних причин?” – запитує заступник начальника відділу Офісу генерального прокурора. 

Мар’яна Гребенюк, радниця департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ, сказала, що в МЗС готові підтримати вдосконалення закону. 

Катерина Левченко переконана, що встановлення факту незаконного позбавлення волі має бути адміністративною послугою і має надаватися в межах закону про адміністративну процедуру.

“Ця процедура має бути врегульованою, зрозумілою для заявника, мають бути чіткі встановлені строки, а не знову ж таки бажання і спроможності комісії. Тобто людина має бути захищена у взаємовідносинах з державою процедурою. Комісія роками показувала свою неефективність”, – наголосила правозахисниця.

Нагадаємо, наразі Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії переживає етап трансформації у зв’язку з ліквідацією Мінреінтеграції, при якому працювали члени комісії. 

3 грудня 2024 прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності України.

Того ж дня Верховна Рада 237 голосами призначила Олексія Чернишова на посаду віцепрем’єр-міністра України – міністра національної єдності України.

23 грудня 2024 року на засіданні парламентського Комітету з прав людини Олексій Чернишов представив детальну чорнову концепцію свого міністерства. Із презентації випливає, що фокус його діяльності – робота з українцями за кордоном. Під час презентації Чернишов заявив, що попередні функції Мінреінтеграції передадуть Мінрозвитку та Мінсоцполітики. За його словами, таке рішення ухвалено на рівні Кабміну. 

Цього року Мінреінтеграції провело виплати військовополоненим у повному обсязі, і з 1 січня питаннями виплат опікуватиметься Мінсоцполітики“, – сказав під час засідання комітету Чернишов і додав, що Мінсоцполітики запросило тих співробітників Мінреінтеграції, які працювали в Мінреінтеграції з Комісією з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. 

31 грудня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1545, якою розширив перелік завдань Міністерства розвитку громад та територій (Мінрозвитку). Зміни до положень Міністерства соціальної політики та Міністерства національної єдності наразі уряд не вніс. 

ZMINA надіслала запит про коментарі до Мінсоцполітики. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter