Росія знищила політичні права в Криму – Freedom House

Дата: 10 Березня 2020
A+ A- Підписатися
Російська Федерація унеможливила опозиційну діяльність та переслідує за будь-які вияви інакодумства в Криму.
 

Про це йдеться у звіті правозахисної організації Freedom House “Свобода у світі – 2020”. 

Автори документа наголошують, що окупаційна влада жорстко обмежує політичні та громадянські права, унеможливила професійну роботу незалежних ЗМІ і застосовує антитерористичні статті та інші норми законодавства для боротьби з опозиційними виявами. Значна кількість українців була депортована або в інший спосіб змушена залишити територію Криму. Кримські татари, корінне населення Криму, багато хто з яких відкрито виступає проти російської окупації, зазнають жорстких репресій з боку де-факто влади.
 
Із 11 питань розділу про політичні права жодне не набрало бодай одного бала. Навіть більше, 2 бали отримало питання про свідому зміну етнічного складу території з боку окупаційної влади, щоб знищити культуру або політичний баланс на користь іншої групи. 
 
Повідомляється, що з початку окупації російський уряд вжив низку рішучих заходів для зміцнення домінування етнічних росіян на півострові та маргіналізації української і кримськотатарської громад. Вилучення української мови зі шкільних програм і закриття більшості храмів Української православної церкви з 2014 року – показові приклади спроби русифікації населення. 

Політика російських та місцевих проросійських урядовців та їхні дії призвели до притоку сотень тисяч людей з Росії, включно з російськими військами, цивільним персоналом та їхніми родинами. Також до Криму прибули люди, вимушено переміщені через бойові дії та погіршення економічної ситуації в східній Україні, де проживає багато етнічних росіян. Українські громадяни з Криму були призвані на обов’язкову військову службу в російській армії, що порушує міжнародне законодавство. До 2019 року до лав російської армії було призвано більш ніж 18 000 кримчан, велику кількість яких було відправлено на військову службу далеко від Криму.

Водночас політичні переслідування призвели до відтоку етнічних українців та кримських татар. У 2014 році Росія впровадила політику масової російської натуралізації всіх мешканців Криму всупереч міжнародному законодавству. Після того як така політика набула чинності, жителі Криму мали лише 18 днів на відмову від російського громадянства. Українських громадян, значна кількість яких довгий час проживала на півострові та мала там найближчих родичів, продовжують депортувати з Криму, часто через відмову від російського громадянства.

У Freedom House не вважають, що голову уряду або іншого головного національного органу на півострові обрали на вільних та чесних виборах. 

У жовтні 2014 року депутати Державної ради одностайно обрали очільником республіки Сергія Аксьонова, провівши вибори, які не відповідали демократичним стандартам. Аксьонов очолював керівництво Криму з лютого 2014 року, коли група озброєних осіб змусила депутатів обрати його прем’єр-міністром під загрозою застосування зброї. Його було одноголосно переобрано на новий строк у 2019 році.

Також правозахисна організація не вважає, що чинних представників національного законодавчого органу обрали в Криму на вільних та чесних виборах.

До складу Державної ради, яка обирається строком на п’ять років, входить 75 депутатів. Дві третини обираються за партійним списком, а одна третина – в одномандатних округах. Повідомляється, що до участі у виборах до законодавчого органу у 2014 році за розробленою в Росії конституцією допустили лише ті партії, які підтримували російську окупацію, тоді як проукраїнським партіям було заборонено брати участь у виборах.

“Умови, в яких відбувалися вибори у вересні 2019 року, були схожими на ситуацію з попередніми виборами, хіба що керівна партія Росії “Єдина Росія” втратила частину підтримки, отримавши 60 місць у парламенті порівняно з 70 місцями на попередніх виборах. Ультранаціоналістична Ліберально-демократична партія Росії (ЛДПР) здобула 10 місць, а Комуністична партія – п’ять”, – йдеться у звіті.

Так само у Freedom House не вважають справедливими виборче законодавство та виборчий процес у Криму і що там забезпечується їхня неупереджена реалізація компетентними органами з організації та проведення виборів.

В організації констатують, що російська окупаційна влада налаштувала виборчу систему так, щоб максимально забезпечити контроль з боку Москви. 
 
Вибір голови уряду обмежується кандидатами, обраними російським президентом. На виборах до законодавчого органу опозиційним силам відмовляють у реєстрації ще до початку голосування, що залишає виборцям вибір – утриматися від голосування чи підтримати проросійських кандидатів.
 
Місія ОБСЄ зі спостереження за виборами зазначила, що на півострові 2019 року не вдалось організувати два тури президентських виборів у березні та квітні, а також голосування на парламентських виборах у липні.
 
У Freedom House констатують, що в Криму громадяни України не можуть об’єднуватися в різні політичні партії або конкурентні політичні групи за власним вибором. Там також немає системи, вільної від незаконних перепон для утворення і припинення діяльності таких конкурентних партій та груп.
 
Українські політичні партії перебувають під забороною, що дозволяє керівній партії Росії та іншим схваленим Кремлем фракціям домінувати в політичній системі. А Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ), місцева поліція та загони проросійської “самооборони” вдаються до залякувань та переслідувань, щоб заглушити будь-яку політичну мобілізацію проти чинного уряду чи анексії Криму Росією. 
 
Як і в Росії, де-факто влада в Криму послідовно вживає жорстких заходів щодо опозиційної політичної діяльності.
 
Повідомляється, що кримські татари продовжують висловлювати незгоду з російською окупацією та відкрито виступати проти неї, але ризикують стати об’єктами переслідувань, арештів та ув’язнення через свої дії. Інші опозиційні діячі також стикаються із залякуваннями та поліцейським стеженням.
 
У лютому 2018 року в Криму за звинуваченнями в тероризмі було затримано Євгенія Каракашева, опозиційного політичного активіста. У квітні 2019 року російський суд засудив його до шести років позбавлення волі. У жовтні 2019 року в Криму було затримано проукраїнського активіста Олега Приходька, якому було висунуто звинувачення в тероризмі.
 
Так само, зокрема, представники етнічних, релігійних, ґендерних груп, ЛГБТ-спільноти не мають повних політичних прав та виборчих можливостей. 

У 2014 році органами влади було закрито штаб-квартиру Меджлісу, представницького органу кримських татар. Відтоді було заборонено в’їзд до Криму чинному голові Меджлісу Рефату Чубарову і лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву.

У 2016 році “Верховний суд Криму” офіційно заборонив Меджліс. Заборона українських політичних партій залишає етнічних українців без будь-якого вагомого представництва, наголошують у правозахисній організації.

Окрім цього, вони вважають, що жінки формально мають рівні політичні права, однак на практиці залишаються недостатньо представленими на керівних посадах. Водночас “урядовці” виявляють низьке розуміння проблем ґендерної рівності та низьку зацікавленість у їхньому розв’язанні. Після виборів, які відбулись у вересні 2019 року, жінки отримали 21% місць у Державній раді.

Freedom House вважає недієвими та неефективними заходи щодо запобігання корупції серед посадових осіб у Криму, а спроби розслідувань та судового переслідування корупції – неналежними. Організація констатує, що на півострові поширена корупція, яка відбувається на найвищих щаблях влади.

“Деякі представники підтримуваної Росією влади, включно з Аксьоновим, відомі своїми зв’язками з організованою злочинністю. Останніми роками ФСБ Роcії арештувала низку кримських державних службовців під час показової кампанії з протидії незаконному збагаченню. Значна кількість арештів стала реакцією на повідомлення про привласнення місцевою владою коштів, виділених Росією на підтримку окупації. Однак деякі з арештів здійснювалися в межах внутрішньої боротьби між кримськими та російськими службовцями за контроль над ресурсами півострова”, – йдеться в документі.

Звіт “Свобода у світі” оцінює рівень політичних прав та громадянських свобод також на окремих географічних територіях, незалежно від того, чи перебувають вони під впливом держави, недержавних суб’єктів або іноземних сил. 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter