Росія не має застосовувати своє законодавство в кримських судах – ООН

Дата: 03 Вересня 2020
A+ A- Підписатися

Росія продовжує застосовувати в тимчасово окупованому Криму своє кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство, що порушує як міжнародне гуманітарне право, так і міжнародне право прав людини.

Про це йдеться в доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини “Права людини в контексті відправлення правосуддя в кримінальних справах, пов’язаних з конфліктами в Україні”. Дослідження охоплює період із квітня 2014 до квітня 2020 року. 

“Органи влади Російської Федерації в Криму повинні дотримуватися права на справедливий судовий розгляд відповідно до її зобов’язань як держави-окупанта, передбачених міжнародним гуманітарним правом і міжнародним правом в галузі прав людини”, – наголошується в документі. В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини вважають, що більшість порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, описаних у цій доповіді, мають систематичний характер і можуть вважатися воєнними злочинами.

В ООН зазначають, що Росія застосовує ретроспективне законодавство на півострові, що заборонено відповідно до міжнародного гуманітарного права, та продовжує переміщати ув’язнених з анексованого Криму на територію сусідньої Росії.

“Окупаційна держава не може арештовувати, переслідувати чи притягати до відповідальності людей, які перебувають під захистом, за діяння чи думки, вчинені чи висловлені до окупації, за винятком порушень законів і звичаїв війни. Суди застосовують лише ті норми закону, які були чинними на момент скоєння правопорушення і які відповідають загальним принципам права, зокрема принципу пропорційності правопорушення і покарання”, – пояснює Моніторингова місія.

УВКПЛ нагадало окупаційній державі, що вона повинна дотримуватися своїх зобов’язань відповідно до міжнародного права прав людини в Криму з моменту встановлення “фактичного контролю” над цією територією.

Під час презентації доповіді ООН голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик представила результати доповіді міжнародної групи експертів “Кримський процес: проблеми дотримання стандартів справедливого правосуддя в політично вмотивованих справах” 2018 року.

Міжнародна група експертів дійшла висновку, що створена Російською Федерацією в умовах окупації судова система в Криму не здатна забезпечити громадянам України захист від незаконного політичного переслідування. 

Експерти проаналізували дев’ять кримінальних справ у відвіданих 174 судових засіданнях. Під час аналізу автори дослідження оперували затвердженою Радою Європи термінологією політично вмотивованого переслідування. Вони визначили критерії вибору справ, визначені ПАРЄ, у яких, зокрема, було порушено одне або кілька прав, коли людей переслідували без скоєння самого злочину, через дискримінаційні основи, як порівняти з іншими людьми, або коли людину позбавили волі через за захист прав людини в ненасильницький спосіб.   

Аналізуючи дев’ять справ у контексті чотирьох стандартів – судовий розгляд незалежним, неупередженим судом, публічність судового процесу, рівність сторін та презумція невинуватості, – група експертів дійшла висновку про їхні систематичні порушення під час цих процесів. 

Так, до прикладу, розгляд справ не відбувався незалежним судом. Також Росія не дотримується права на публічний розгляд справи, коли судові засідання відкрито для відвідування слухачів та ЗМІ. 

Правозахисниця Тетяна Печончик

“Впадало в очі те, що Російська Федерація як країна-окупант, порушуючи вимоги ст. 54 Женевської конвенції, яка забороняє змінювати статус суддів, призначених до окупації, замінила частину суддів на лояльних до російської влади. У деяких випадках ми зафіксували, що у вироках суду погіршено становище обвинувачених, коли суди давали більші вироки, ніж просила прокуратура. Це сталося в справах кримчанина Ігоря Мовенка та заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова“, – розповіла Тетяна Печончик. 

Правозахисниця пояснила стандарт публічності. Важливо не тільки те, що правосуддя повинне звершитися, а й що про це має бути відомо, що воно взагалі відбулося. На прикладах промоніторених справ міжнародна група експертів помітила, що в 34% усіх справ інформація про проведення судових засідань завчасно не публікувалася. 

Окрім того, у шести з дев’яти справ “суди” першої інстанції не опублікували вироків. Поширеною була також практика заборонити аудіо-, відео- та фотофіксації судових засідань. 

Росія також порушувала стандарт рівності під час засідання сторін. Так, до прикладу, “суд” у Криму порушив принцип участі обвинуваченого в процесі, як це було в справі одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Неодноразово порушувалося право обвинувачених на допит свідків обвинувачення. Крім того, у “судах” були проблеми з відеоконференцзв’язком. 

Росія також порушувала презумцію невинуватості, адже в інформаційному просторі в частині справ провладні ЗМІ та представники окупаційних органів влади, такі як Сергій Аксьонов та Наталя Поклонська, сприяли демонізації обвинувачуваних.

“Окрім того, у деяких справах у нас є підстави вважати, що влада наперед знала, який очікується вирок суду, адже на засідання, де оголошувалися вироки, були присутні набагато більше поліцейських, аніж зазвичай. Це було в справах Володимира Балуха, Ігоря Мовенка та Ахтема Чийгоза”, – розповіла Тетяна Печончик. 

Під час онллайн-презентації доповіді радник посольства Росії в Києві Дмитро Костюченко заявив, що офіційна Москва не визнає доповіді ООН про порушення прав людини.

“Росія не визнає частини представленої доповіді, що стосується Криму, який увійшов до складу Росії… З огляду на це вважаємо, що мандат наглядової місії ООН з прав людини в Україні не поширюється на територію Криму і міста Севастополя. Переконані, що результати так званого дистанційного моніторингу щодо прав людини в Криму мають необ’єктивний і упереджений характер”, – сказав він.

УВКПЛ закликало уряд Росії, зокрема, сприяти безпечному та безперешкодному доступу до Криму для Моніторингової місії з прав людини в Україні, щоб вона могла виконувати свій мандат. Також Росію закликають дотримуватися кримінального законодавства, яке діяло в Криму 2014 року до початку окупації, забезпечити оперативне, незалежне, неупереджене, ретельне та ефективне розслідування всіх заяв про порушення прав людини, включно з жорстоким поводженням, катуванням та насильницькими зникненнями

Від Росії вимагають серед іншого утриматися від порушень права обвинуваченого на допомогу адвоката за власним вибором, забезпечити можливість адвокатів, яких найняли обвинувачені, виконувати свої обов’язки без залякування, цькування чи неправомірного втручання.

Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.

За даними українських правозахисних організацій, усього у в’язницях Росії та тимчасово окупованого Криму наразі незаконно утримують щонайменше 100 людей. 77 із цього списку – кримські татари. 42 політв’язні вже дістали вироки в кримінальних справах.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: