Російський суд засудив жителя тимчасово окупованого Севастополя до 21 року позбавлення волі за звинуваченням у “держзраді”

Суд у РФ засудив жителя тимчасово окупованого Севастополя до 21 року позбавлення волі за звинуваченням у “державній зраді”.

Про це повідомляють російські пропагандистські ЗМІ, звертає увагу Крим.Реалії. 

Згідно з повідомленням, затриманий у 2022 році 48-річний севастополець нібито співпрацював зі Службою безпеки України, передаючи їй інформацію про місця дислокації та об’єкти військових РФ.

Крім того, російські силовики стверджують, що засуджений нібито планував підпал однієї з адміністративних будівель у Севастополі.

Ім’я та прізвище засудженого не називають, а його публічні коментарі відсутні. Перевірити твердження російських силовиків за допомогою незалежних джерел неможливо.

У вересні 2024 року Кримськотатарський ресурсний центр повідомив, що 14 лютого 2023 року за звинуваченням у “фінансуванні тероризму” окупанти затримали жителя тимчасово окупованого Севастополя Мурата Кадирова.

Мурат Кадиров

Повідомляється, що причиною його затримання стало те, що вісім років тому хлопець перевів на банківську картку 3 тисячі рублів малозабезпеченій людині з Дагестану. Спочатку його утримували в СІЗО №1 у тимчасово окупованому Сімферополі в одиночній камері. Далі його перевели до СІЗО №2, де 20 разів били електрошокером, від чого в нього по тілу залишилися шрами.

Також йому не передавали там посилки та їжу. Згодом його перевели до СІЗО Ростова-на-Дону, де він відбув один рік.

Відомо, що Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Мурата Кадирова до десяти років позбавлення волі за статтею 205, ч. 1. Апеляційний та касаційний суди залишили це рішення без змін.

У Кримськотатарському ресурсному центрі назвали Мурата Кадирова звичайним хлопцем, що не має жодного стосунку до терористичної діяльності. Він здобув вищу освіту за спеціальністю “Фізичне виховання” в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського.

Хлопець професійно займався греко-римською боротьбою, мав низку нагород за участь у різних змаганнях, був приватним підприємцем і займався ремонтними роботами.

Напередодні Центр національного спротиву заявив, що російські силовики посилюють перевірки жителів тимчасово окупованого Кримського півострова після останніх успішних ударів по інфраструктурі окупантів.

Раніше заступник голови Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін заявив, що на території тимчасово окупованого Криму почастішали випадки звинувачення з боку російської влади в шпигунстві. 

Сибирь.Реалии, проєкт Радіо Свобода, вказує, що після початку повномасштабного вторгнення в Україну в Росії та на незаконно нею окупованих територіях масово переслідують тих, хто виступив проти війни. За даними проєкту, 2023 року в РФ як мінімум 98 осіб стали фігурантами кримінальних справ про держзраду, 31 – про шпигунство, 19 – про співпрацю з іноземцями. До незаконних “судів” у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та російських судів надійшло щонайменше 88 таких справ, і в 50 з них уже ухвалено обвинувальні вироки. 

Кримська правозахисна група вказує, що серед політвʼязнів, які були позбавлені волі в Криму, є велика група людей, справи яких об’єднуються тим, що їх звинувачують у шпигунстві, диверсії та тероризмі. Правозахисники називають ці справи так званими справами “українських диверсантів”. У цій категорії справ Росія незаконно ув’язнила щонайменше 40 громадян України. 

“Серед цих людей є ті, яких звинувачують у шпигунстві і потім за допомогою катувань змушують визнати свою вину, наговорювати на себе. І деякі згоджуються, тому що росіяни підступно обіцяють, що, якщо вони визнають себе не цивільними, а тими, хто належить до ЗСУ чи там СБУ, ГУР тощо, тоді їх швидше обміняють. Звісно, що це все брехня. Вони це роблять для того, щоб зробити статистику і показати в інформаційному полі, що Росія в Криму успішно бореться з українськими диверсантами“, – розповіла “Суспільне Крим” правозахисниця Ірина Сєдова.

Як повідомляла КПГ, у кримських “справах українських диверсантів і шпигунів” в ув’язненні перебувають щонайменше 40 громадян України, серед них затримані в Криму, зокрема:

• Володимир Дудка;
• Олексій Бессарабов;
• Дмитро Штибліков;
• Геннадій Лімешко;
• Леонід Пархоменко;
• Костянтин Давиденко;
• Дмитро Долгополов;
• Анна Сухоносова;
• Юнус Машаріпов;
• Іван Яцкін;
• Галина Довгопола;
• Владислав Єсипенко;
• Євген Петрушин;
• Станіслав Стеценко (Худолей);
• Кирило Баранник;
• Сергій Войнаровський;
• Віктор Подвальний;
• Віталій Талавіра;
• Денис Петранов;
• Ігор Купич;
• Олександр Литвиненко;
• Сергій Кривошеїн;
• Костянтин Євмененко;
• Ігор Зорін;
• Михайло Чупіль;
• Микола Онук;
• Володимир Ананьєв. 

У списку кримських правозахисників щонайменше 11 людей, які були викрадені в Запорізькій або Херсонській областях після 24 лютого 2022 року: Артем Баранов, Олександр Новацький, Віталій Расторгуєв, Володимир Кривцун, Олександр Зарівний, Геннадій Ласінський, Сергій Цигіпа, Микола Петровський, Сергій Котов, Ярослав Жук, Ігор Протоковило.

Напередодні голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв повідомив, що його правозахисна організація зіткнулася з декількома проблемами під час документування воєнних злочинів. Зокрема, починаючи з 2023 року родини політв’язнів намагалися приховувати затримання ефесбівцями їхніх близьких. Російські силовики шантажували сім’ї тим, що за мовчання про арешт людини обіцяли її швидко відпустити. Також люди, які співпрацювали з КРЦ, почали сумніватися в доцільності передання інформації про бранців, оскільки багатьох досі не звільнили.

Кримська правозахисна група закликала кримчан надсилати документи та інші докази, які підтверджують скоєння злочинів в окупованому Криму.

Напередодні ZMINA повідомляла, що для українців, які проживають на тимчасово окупованих територіях, запрацював електронний сервіс “Ти в Україні”: на ньому розмістили інструкції з безпеки й спротиву та надали доступ до якісного VPN і безпечного браузера.