Російський суд відмовився звільнити важкохворого фігуранта “справи кримських мусульман” Тофіка Абдулгазієва

Російський суд у Челябінську відмовив у клопотанні адвокатів щодо звільнення фігуранта “справи кримських мусульман” Тофіка Абдулгазієва, здоров’я якого значно погіршилося в умовах ув’язнення.

Про це повідомила його дружина Аліє Куртаметова на своїй фейсбук-сторінці.

Тофік Абдулгазієв

Жінка зазначила, що на зауваження адвоката про велику втрату ваги у засудженого суддя відповів: “Ну, не в санаторії перебуває”.

“Тобто втратити 40 кілограмів ваги через неналежні умови утримання, що спричинили страшні хвороби, – це нормально”, – написала Куртаметова.

“Ми стукали у всі двері, кричали усьому світові про те, що кримський татарин-мусульманин стрімко згасає. Але виявилося, що у світі, де раніше хоча б папірець був вирішальним, тепер документи з мокрою печаткою не означають нічого. Медичні висновки, що підтверджують наявність захворювань, які входять (за законом!) до списку несумісних з умовами ув’язнення, перетворилися на пшик”, – додала вона.

Аліє Куртаметова також повідомила, що захист продовжуватиме боротися за звільнення її чоловіка.

Раніше кримського політв’язня Тофіка Абдулгазієва відправили до реанімації, де лише через місяць, окрім туберкульозу, діагностували низку захворювань. Серед них – двобічна пневмонія, малий лівобічний гідроторакс (рідина в легенях), анемія, синдром сполучнотканинної дисплазії з ураженням мітрального клапана (хвороба серця), хронічні серцева недостатність та гастрит.

Як відомо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.

Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи.

Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонено, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.

У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення Кримського півострова.

Абдулгазієва заарештували 27 березня 2019 року за необґрунтованими звинуваченнями та засудили у сфабрикованій справі про нібито участь у терористичній організації. Того дня відбулася наймасовіша хвиля свавільних обшуків у будинках інших кримських татар, після чого окупанти затримали 23 громадянських журналістів та активістів.

Тофік Абдулгазієв – активіст громадського об’єднання “Кримська солідарність”, звукооператор, учасник проєкту “Кримське дитинство”. Займався підтримкою політв’язнів: передавав продукти в СІЗО, відвідував суди з політично мотивованих справ, приходив підтримати співвітчизників на обшуки в їхніх будинках.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону 12 травня 2022 року ухвалив обвинувальне рішення проти фігурантів другої сімферопольської справи “Хізб ут-Тахрір” Тофіка Абдулгазієва, Владлена Абдулкадирова, Іззета Абдуллаєва, Меджита Абдурахімова та Меджита Абдураханова. Терміни – від 12 до 14 років позбавлення волі. Іззета Абдуллаєва засудили до 12 років колонії суворого режиму з першими п’ятьма роками у в’язниці та обмеженням волі на один рік після звільнення.

У липні 2023 року Тофіка Абдулгазієва з порушенням Женевських конвенцій етапували до в’язниці Верхньоуральська Челябінської області РФ.

25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в міждержавній скарзі “Україна проти Росії” (щодо Криму) констатував у контрольованому Росією Криму порушення права на свободу зібрань та об’єднань за ст. 11 Європейської конвенції прав людини. 

ЄСПЛ вказав у своєму рішенні на арешти та переслідування з боку окупаційної влади: 

• політичних опонентів, обвинувачених в екстремізмі чи тероризмі; 
• українців, які брали участь у Євромайдані; 
• кримських активістів; 
• кримських татар, пов’язаних з Меджлісом кримськотатарського народу;
• мусульман-практиків, яких обвинувачують у належності до заборонених ісламських груп; 
• журналістів або осіб, які публікують повідомлення в соціальних мережах та які висловлюють незгоду або критикують російську владу.

У своєму рішенні суд послався на доповіді міжнародних та неурядових організацій, що містять, як зазначають судді, узгоджену інформацію про те, що кримські татари стали об’єктом особливих переслідувань, зокрема ті, хто має зв’язки з Меджлісом. 

Також ЄСПЛ наголосив, що російська влада прагнула придушити політичний плюралізм на півострові, який є невіддільною частиною “дієвої політичної демократії”, що керується “верховенством права”. Обидві ці концепції закріплено в преамбулі конвенції.

ЄСПЛ також констатував, що повномасштабне застосування російського законодавства в Криму є порушенням міжнародного гуманітарного права та статті 7 Європейської конвенції про права людини про неможливість покарання без закону. Адже російське законодавство не може вважатися “законом” для заходів, вжитих у Криму, у розумінні конвенції.

Ініціатива “Трибунал. Кримський епізод” закликає кримчан повідомляти про переслідування та інші відомі факти порушень прав людини в Криму у свій чатбот. Також Кримська правозахисна група закликала кримчан надсилати документи та інші докази, які підтверджують скоєння злочинів в окупованому Криму.

Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.