Російський суд квапиться із вироком для кримських політв’язнів у справі “Хізб ут-Тахрір”. Суддя Валерій Опанасенко не дав їм виступити з останнім словом

Південний окружний військовий суд оголосив, що оголошення вироку у кримінальній справі щодо кримських політв’язнів Сервета Газієва, Джеміля Гафарова, Ерфана Османова, Аліма Карімова та Сейрана Муртази відбудеться 11 січня. Колегія суддів не вислухала останніх слів підсудних, які попросили час на підготовку. Відразу після дебатів бранців Кремля суд анонсував завершення судового розгляду.

Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”. 

Під час засідання 60-річний Джеміль Гафаров з інвалідністю другої групи заявив клопотання від імені усіх підсудних – їм фізично потрібно було 2-3 дні для написання промови останнього слова.

Політв’язень Сейран Муртаза наголосив, що вони не відмовляються від виступу, але не були готові виступити цього дня, а підсудний Алім Карімов зазначив, що серед фігурантів є людина з інвалідністю, двоє людей похилого віку. Їм потрібен час для відпочинку і намазу — обов’язкової п’ятиразової молитви.

“Протягом двох років у нас відбувається розгляд у Південному окружному військовому суді — по суті. Із самого початку, тобто з моменту затримання, моя позиція та позиція хлопців була незмінною. Провину не визнавали і не визнаємо, а кримінальну справу стосовно себе вважаємо сфабрикованою”, — заявив Алім Карімов під час дебатів.

При цьому раніше суд заявляв, що готовий вести слухання до 22 години, оскільки це не суперечить Кримінально-процесуальному кодексу РФ. За підсумками розгляд тривав з 11 ранку до 18 години вечора, а конвой забрав підсудних із СІЗО до суду ще раніше. У зв’язку з цим обвинувачені просили час для перерви та підготовки.

Головуючий суддя Валерій Опанасенко відмовив у задоволенні прохання підсудних. За його словами, часу на підготовку останнього слова їм “було надано достатньо”.

Виступити у дебатах намагався Сервет Газієв, але суд перервав його через кримськотатарську мову. Опанасенко нагадав йому, що раніше йому вже пояснювали необхідність говорити виключно російською. Суд при цьому розмову розмову рідною мовою як відмову від участі в дебатах.

Усі політв’язні вимагали застосувати до них IV Женевську конвенцію.

“У чому нам неодноразово відмовляли – з тієї простої причини, що дану кримінальну справу довелося б припинити”, – додав Карімов.

Як відомо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні.

Правозахисники вважають, що це рішення ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.

Нагадаємо, 27 березня 2019 року російські силовики обшукали в Криму будинки кримськотатарських активістів, зокрема активістів громадського об’єднання “Кримська солідарність”. Загалом  затримано 24 активісти за звинуваченням в участі в забороненій у Росії та окупованому Криму організації “Хізб ут-Тахрір”. Едем Яячиков зник, його місце перебування невідоме з 27 березня. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний Раїм Айвазов.

Кримських татар мусульмани звинувачуються за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ (“Організація діяльності терористичної організації”) та за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (“Участь у діяльності терористичної організації”. Всім фігурантам справи було також висунуто звинувачення за ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ (“Приготування до насильницького захоплення влади” за самі дії осудні ним за ст. 205.5 КК РФ.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичні акти та не закликали інших до здійснення терористичних дій. Але для обвинувачення за цими статтями достатньо лише участі у діяльності організації, яка входить до списку визнаних терористичними на території РФ.

У сторони захисту за час судового процесу набралося безліч претензій до якості попереднього слідства, фактів вербування нових прихильників внаслідок ведення “даваату”, регулярного відвідування “халакатів” обов’язкових для учасників визнаної терористичної та забороненої в Росії “Хізб ут-Тахрір” не було зафіксовано слідчими ФСБ.

Як відомо, Джеміль Гафаров мав третю групу інвалідності ще до свого арешту у 2019 році – у нього хронічна ниркова недостатність четвертого ступеня та пов’язані із цим хвороби серця. За твердженням його адвоката Ріфата Яхіна, перебування у слідчому ізоляторі загрожує його здоров’ю. Наразі медики поставили йому другу групу інвалідності.

Сервет Газієв страждав на підвищений артеріальний тиск. Починаючи з травня 2019 року, практично кожне судове засідання з ним відкладалося через необхідність викликати йому швидку допомогу – з 13 травня по 10 червня 2022 року лікарі приїжджали до суду 5 разів. Найчастіше лікарі кололи йому знеболювальні та виїжджали без рекомендацій госпіталізації. Коли перестали допомагати й анестетики — політв’язню влаштували постільний режим у СІЗО. 28 червня 2022 року у Сервета стався мікроінсульт, у нього паралізувало праву частину особи.

Наприкінці вересня в МОТБ-19 Сервета Газієва змушували взяти участь у голосуванні на виборах до Державної думи РФ. Після відмови на нього напали четверо співробітників лікарні та насильно постригли йому бороду.

“Державний обвинувач” Олександр Бондарєв у дебатах 6 грудня 2022 року попросив суд призначити підсудним кримінальні строки 13 років у колонії суворого режиму всім обвинуваченим групи та 13,5 років для Сервета Газієва.

Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.