Рівень комунікації став кращий: Дмитро Лубінець розкрив деталі співпраці з новою російською омбудсманкою

Взаємодія між інституцією Уповноваженого Верховної ради з прав людини та новою російською омбудсманкою значно ефективніша, ніж з її попередницею. Майже щодня відбуваються консультації, перемовини, зокрема, й щодо звільнення військовополонених та цивільних заручників.

Про це розповів Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець під час пресконференції 1 липня, передає ZMINA.

Фото: фейсбук Дмитра Лубінця

Дмитро Лубінець розповів про стриманий оптимізм щодо співпраці з російською омбудсманкою Яною Лантратовою. Зокрема, був визначений окремий день для перемовин виключно щодо цивільних, які утримуються в РФ.

“З боку росіян ми чи не вперше побачили зацікавленість вести окремі перемовини щодо цивільних, проводити процедуру верифікації, шукати механізм їх повернення”, – зазначив Омбудсман.

Уповноважений ВР з прав людини прокоментував першу зустріч із Яною Лантратовою, коли він публічно потис їй руку, що викликало обурення в українському суспільстві. Зокрема, через те, що в Україні вона є фігуранткою справи про викрадення дітей з окупованої Херсонщини.

“Я сьогодні вкотре публічно хочу сказати, це свідомо була моя позиція. Вона була спрямована на те, щоб українське суспільство побачило, що є зараз механізм додаткового захисту прав громадян України – через спілкування між Лубінцем і Лантратовою”, – наголосив він.

За словами Дмитра Лубінця, дві публічні зустрічі з російською омбудсманкою у червні були пов’язані із поверненням військовополонених і цивільних до України. Зокрема, 5 та 26 червня відбулися перемовини щодо максимального доступу до військовополонених: 

“Я передав перелік установ, які я попросив відвідати в першу чергу, вона офіційно поінформувала, що розпочинає моніторинг місць тримання українських військовополонених. Ми домовились, що будемо проводити візити і фіксувати спілкування, фото, відео, якими за можливості будемо обмінюватися. Друге – кардинальна зміна умов тримання українських військовополонених”.

На території РФ досі залишаються 46 українських військовополонених, яких утримували в Оленівці. Дмитро Лубінець розповів, що 26 червня передав Яні Лантратовій лист від спільноти родин Оленівки: 

“В тому числі я попросив її максимально розглянути пропозицію, щоб 46 наших хлопців, які були поранені в Оленівці, терміново повернулися. Бо вони всі підпадають під категорію важкопоранених, важкохворих, і перебувають у полоні з 2022 року“.

Уповноважений ВР з прав людини також порушив питання щодо передачі українським військовополоненим листівок та пакунків. Українська сторона запропонувала російській започаткувати практику телефонних дзвінків, щоб кожен військовополонений міг подзвонити своїм рідним і близьким та поспілкуватись щонайменше 3 хвилини.

“Я сказав, якщо це буде забезпечено для українських військовополонених, це буде забезпечено і для російських. Також йшлося про створення змішаних медичних комісій, створення окремих таборів, припинення практики незаконного засудження українських військовополонених і цивільних заручників”, – додав Омбудсман.

Він повідомив, що вперше після перемовин з Лантратовою з’явилась можливість отримувати офіційні документи з території РФ, щоб додатково захистити права громадян України:

“Перший такий запит – від громадянки України, яка працювала за радянських часів на території нинішньої РФ.  Після початку повномасштабної агресії вона офіційно виходила на пенсію, але підтвердити 15 років трудового стажу не змогла, бо дипломатичні відносини між країнами розірвані”. 

Подібних звернень до інституції омбудсмана вже є багато, але досі не існувало юридичного механізму, як можна отримати бодай якусь довідку з території РФ. Перші три таких запити Лубінець передав Лантратовій, російська сторона також запросила кілька документів від України.

Омбудсман розповів про критичні порушення прав людини під час мобілізації. У низці областей України співробітники ТЦК та СП вдаються до критичних порушень прав людини під час мобілізації. Зокрема, людей безпідставно утримують тривалий час, бʼють, позбавляють речей. Крім того, часом до війська відправляють чоловіків, які за станом здоров’я не можуть служити.

Торік до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 152 592 звернення – у 3,6 раза більше, ніж у 2022-му. Найчастіше зверталися члени сімей військовополонених та зниклих безвісти військових, а також переселенці.