РФ посилює тиск на журналістів у вигнанні: RSF засудили новий репресивний закон

Російська влада продовжує розширювати механізми переслідування незалежних журналістів. Міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) засудила новий закон, який Державна дума РФ одноголосно ухвалила 24 липня. Документ запроваджує додаткові обмеження для людей, яких у Росії визнали “іноземними агентами” або пов’язали з так званими “небажаними організаціями”. Значна частина тих, кого стосується закон, – журналісти.

Заява опублікована на сайті RSF.

Ілюстраційне фото. З відкритих джерел

У RSF наголошують, що закон є черговим кроком у розбудові системи транснаціональних репресій проти незалежних медіа. Його дія поширюватиметься не лише на територію Росії, а й на тимчасово окуповані території України, де окупаційна влада застосовує російське законодавство та використовує статуси “іноземного агента” і “небажаної організації” для переслідування журналістів, правозахисників і громадських активістів.

Новий закон дозволяє російській владі заморожувати банківські рахунки, блокувати доступ до онлайн-банкінгу та порталу “Держпослуги”, забороняти продаж нерухомості й транспортних засобів, анульовувати водійські посвідчення, обмежувати консульські послуги, зокрема видачу паспортів, а також списувати кошти з російських доходів для сплати штрафів та інших стягнень. Крім того, після лютого 2022 року понад 1 500 російських журналістів були змушені залишити країну через загрозу кримінального переслідування.

“Цей новий закон додає ще один рівень до вже великого правового арсеналу, спрямованого на знищення незалежної журналістики. Він націлений на журналістів у вигнанні та підкреслює рішучість Кремля посилити свої транснаціональні репресії. Поширюючи їх за межі Росії, влада прагне зробити вигнання ще більш небезпечним і ще більше змусити замовкнути незалежну журналістику”, – заявили “Репортери без кордонів”.

У RSF нагадали, що законодавство про “іноземних агентів” та “небажані організації” діє в Росії з 2012-го і 2015 року та неодноразово розширювалося. Після початку повномасштабної війни його доповнили законами про “фейки” та “дискредитацію армії”, які передбачають до 15 років позбавлення волі за інформацію, що суперечить офіційній позиції Кремля щодо війни проти України.

За оцінкою організації, нині російська влада дедалі частіше використовує також законодавство про “тероризм” та “екстремізм” проти представників незалежних медіа. Наразі близько 60 журналістів внесені до російського переліку “терористів та екстремістів”. У Всесвітньому індексі свободи преси RSF за 2026 рік Росія посідає 172-ге місце зі 180 країн і територій.

Нагадаємо, цьогоріч Україна покращила свої позиції у глобальному рейтингу свободи преси й у 2026 році посіла 55-те місце серед 180 країн і територій, піднявшись на сім сходинок у порівнянні з попереднім роком.

У глобальному вимірі свобода преси переживає найгірший період за весь час існування рейтингу: середній показник серед 180 країн і територій опустився до рекордно низького рівня. Більше як половина держав нині класифікуються як такі, де ситуація зі свободою слова є “складною” або “дуже серйозною”.

У 2025 році рівень свободи у світі знизився вже двадцятий рік поспіль: погіршення зафіксували у 54 країнах, тоді як покращення – лише у 35. Про це повідомляє організація Freedom House у звіті “Свобода у світі 2026: Зростаюча тінь автократії”.