Реєстрація ГО в Україні: бюрократичні пастки, цифровізація та законопроєкт, що чекає на голосування
У Києві в межах Тижня відкритого уряду, який щороку проводиться в Україні як частина глобальної ініціативи з розбудови прозорості державних інституцій, відбувся круглий стіл “Діяльність і держреєстрація громадських організацій: перспективи вдосконалення правового регулювання”. У центрі обговорення – проблеми реєстрації громадських організацій, цифровізація цього процесу та законопроєкт № 8084, що роками очікує на голосування у Верховній Раді.
Про це повідомляє ZMINA з місця події.
Круглий стіл “Діяльність і держреєстрація громадських організацій: перспективи вдосконалення правового регулювання” в Укрінформі.Керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба одразу окреслив масштаб проблеми.
“Питання створення правового середовища для громадянського суспільства – це питання національної безпеки України наразі, – заявив він. – Волонтери, організації допомоги ВПО, ветеранські об’єднання, організації осіб з інвалідністю – всі вони діють на основі закону про громадські організації. Це база для всього широкого руху підтримки обороноздатності країни”.
За його словами, необхідність спрощення реєстраційних процедур зафіксована ще в указі президента України 2021 року про затвердження Стратегії розвитку громадянського суспільства. Відповідні законодавчі зміни Міністерство юстиції підготувало і передало до Верховної Ради – у вигляді законопроєкту № 8084.
Три блоки проблем: що стримує розвиток ГО
Експерт із питань свободи об’єднання УНЦПД Дмитро Япрах представив результати нещодавнього моніторингу правового середовища та практики реєстрації громадських організацій. За його словами, проблеми можна об’єднати в три блоки.
Перший – надмірна формалізація законодавства. Це обов’язкова реєстрація символіки в Міністерстві юстиції, що не дає організаціям жодного реального правового захисту, але створює зайве адміністративне навантаження. Це штучний поділ між “громадськими організаціями” та “громадськими спілками” – конструкція, якої практично немає в більшості розвинених демократій. І, нарешті, радянський рудимент – так званий всеукраїнський статус, що вимагає регулярно підтверджувати свою легітимність перед державою без жодних додаткових прав.
Другий блок – непередбачуваність реєстраційної практики. Результати реєстрації нерідко залежать не від закону, а від того, до якого реєстратора потрапили документи. В одних ЦНАПах вимагають один пакет документів, в інших – інший. Формальні відмови без належного обґрунтування стали поширеною практикою. За словами Дмитра Япраха, це вже не проблема адміністрування – це проблема верховенства права, яке передбачає передбачуваність.
Третій блок – застарілі регуляторні підходи. Система, створена понад 10 років тому, не враховує ані масового внутрішнього переміщення людей, ані повномасштабної війни, ані сучасного рівня цифровізації. Законодавство досі функціонує так, ніби всі засновники можуть фізично зібратися в одному кабінеті з паперовими документами.
Водночас Дмитро Япрах відзначив важливий крок уперед: на підставі постанови Кабінету Міністрів від 18 квітня 2025 року запроваджено модельний статут, а 21 квітня 2025 року на порталі “Дія” стала доступна онлайн-реєстрація громадських організацій.
“Це найефективніший реформаторський крок за останні кілька років. Але поки це лише тимчасовий, експериментальний проєкт. Без ухвалення закону він може зникнути”, – визнав він.
Позиція громадянського суспільства: “законодавство має бути цільним і сталим”
Юристка програми захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Анастасія Соловйова підтримала попередніх спікерів і додала власний акцент.
“Громадянське суспільство вже є повноцінним інститутом, який підтримує і впроваджує реформи. Саме тому законодавство повинно бути нефрагментарним, а цільним і сталим, щоб ми не вивчали нові зміни кожні п’ять років”, – сказала юристка.
Вона погодилась із позитивною оцінкою законопроєкту № 8084 і підтримала запровадження модельного статуту, але поставила практичне запитання: що відбудеться, якщо організація захоче вписати до статуту щось, чого немає в системі? Чи не повернемося до ситуації, коли результат залежить від суб’єктивного трактування реєстратора?
Мін’юст: 160 організацій уже зареєстровано онлайн
Директор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України В’ячеслав Хардіков повідомив про перші результати пілотного проєкту з онлайн-реєстрації.
“Вже 160 громадських організацій зареєструвались онлайн на підставі модельного статуту. Реєстрація відбувається в автоматичному режимі – без участі людини-реєстратора. Також уже доступний перехід на модельний статут для організацій, що вже діють”, – сказав Хардіков.
Він зазначив, що модельний статут є варіативним: організації можуть обирати між різними редакціями залежно від своєї специфіки. Для тих, кому потрібний індивідуальний підхід, залишається можливість підготувати власний статут.
Максим Лациба, своєю чергою, нагадав, що постанова Кабміну про пілотний проєкт діє лише два роки – тобто в розпорядженні є ще лише один рік. Щоб послуга залишилася назавжди, потрібне ухвалення закону.
Заступник директора департаменту, начальник управління нормативно-правового забезпечення державної реєстрації Мін’юсту Анатолій Лещенко, один з головних авторів законопроєкту № 8084, детально пояснив його логіку.
“Коли ми дивилися на закон про об’єднання громадян, я особисто бачив у ньому радянську позицію: держава має контролювати всіх, тримати за руку. Тим часом законодавство щодо ТОВ ставало дедалі зручнішим і спрощеним. Ми вирішили, що так не має бути”, – сказав він.
За його словами, законопроєкт ліквідує штучний поділ на “громадські організації” та “громадські спілки” – відтепер існуватиме єдина форма “громадська організація” незалежно від складу засновників. Усі суб’єкти, що раніше мали статус громадської спілки, автоматично стають громадськими організаціями з огляду на закон – без процедури перетворення та без необхідності припиняти діяльність.
Окремо Анатолій Лещенко зупинився на темі кінцевих бенефіціарних власників. Він визнав, що практика ще напрацьовується, і повідомив, що Мін’юст спільно з Мінцифрою, Мінфіном, Держфінмоном та НБУ працює над можливістю подавати відомості про КБВ в електронній формі через портал “Дія”.
“Очікуємо, що цього року або на початку наступного зможемо запровадити цей механізм”, – сказав він.
Заступниця директора Департаменту інформації та комунікації з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталія Окша, наголосила на ролі чинної Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, в межах якої й розроблявся законопроєкт № 8084.
Вона нагадала, що за ці роки ухвалено низку суміжних законодавчих змін: закон про публічні консультації (набере чинності за рік після завершення воєнного стану), зміни до закону про місцеве самоврядування з новими формами громадської участі, державну програму сприяння волонтерській діяльності.
“Тривалість експериментального проєкту дає нам можливість випробувати ефективність процедури й за потреби уточнити модельний статут. Перші зміни до постанови вже внесено за результатами аналізу практики. Закон № 8084 дозволить запровадити все це на постійній основі”, – сказала вона.
Наталія Окша також повідомила, що уряд готується до розроблення нової стратегії розвитку громадянського суспільства, оскільки чинна стратегія завершує свою дію цього року.
Сергій Юр’єв із Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань правової політики розповів про довгу парламентську одіссею законопроєкту № 8084.
Зареєстрований у серпні-вересні 2022 року, законопроєкт у січні 2023-го був ухвалений за основу в першому читанні – після чого отримав понад 400 депутатських поправок. Комітет провів додаткові публічні консультації, зібрав пропозиції від організацій громадянського суспільства. У липні 2025-го комітет розглянув порівняльну таблицю з усіма поправками й рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні в цілому.
Однак Головне юридичне управління апарату Верховної Ради виявило певні неточності в тексті. Комітет скористався статтею 118 регламенту і переглянув висновок з урахуванням зауважень. 11 грудня комітет проголосував за остаточний висновок і порівняльну таблицю.
“Законопроєкт готовий до розгляду в сесійній залі й внесений до порядку денного поточної сесії. Але включення до конкретного засідання – це рішення погоджувальної ради депутатських фракцій. Сподіваємося, що на поточній сесії Верховна Рада все ж розгляне його”, – підсумував Сергій Юр’єв.
Юристка напряму “Громадянське суспільство” Центру демократії та верховенства права Наталія Повтарь назвала всю історію навколо законопроєкту “спробою нормалізації громадських організацій як типу юридичних осіб”.
Вона виділила два рівні змін. Перший – системні зміни в ставленні держави до інституту ГО: онлайн-реєстрація, єдина організаційно-правова форма, відмова від рудиментарної процедури підтвердження всеукраїнського статусу, передання функції реєстрації на місцевий рівень.
Другий рівень – технічні зміни до вимог щодо статутів. Саме тут, за її словами, у практиків найбільше застережень. Зокрема, оновлена стаття 11 закону про громадські об’єднання запроваджує нову вимогу: в статуті організації має бути прописаний порядок і періодичність внутрішнього контролю за фінансово-господарською діяльністю.
“Чинне законодавство подібної вимоги не містить. Це означає, що кожна організація буде зобов’язана адаптувати свій статут. Це єдиний момент, який може ускладнити ситуацію для організацій”, – звернула увагу Наталія Повтарь.
Максим Лациба пояснив контекст: під час обговорення поправок депутати пропонували значно жорсткіші варіанти – зокрема, обов’язковий щорічний аудит за кошт самої організації. Після тривалих переговорів вдалося знайти м’якше формулювання: організація сама визначає порядок внутрішнього контролю у своєму статуті.
Щодо питання всеукраїнського статусу Наталія Повтарь підкреслила, що йдеться лише про технічні зміни. Організації, що мають відокремлені підрозділи або хочуть зберегти слово “всеукраїнська” в назві, можуть це робити і надалі – ніщо для них не змінюється.
Перехідний період для погодження статутів з новим законом у другій редакції збільшено з одного до трьох років – це суттєве покращення порівняно з першим варіантом.
Виконавча директорка НУО “Сучасний Формат” та голова правління Фонду громади Житомира Жанна Соловйова розповіла про практичний ефект нової послуги на місцях.
“Раніше ініціативні групи, які хотіли інституціоналізувати свою роботу, зупинялися ще на етапі підготовки статуту й протоколів. Після консультацій люди казали: “Подумаємо” – і все зависало. Онлайн-реєстрація вже спонукає людей діяти. Учора мала зустріч із командою, яка займається переробленням електроніки, – вони зібралися реєструвати організацію просто після того, як дізналися, що це можна зробити онлайн”, – сказала вона.
Водночас Жанна Соловйова порушила болісне для багатьох питання – кінцеві бенефіціарні власники. За її словами, банки вимагають оновлювати інформацію про КБВ навіть тоді, коли нічого не змінилося, а засновники після реєстрації фактично не мають жодного управлінського впливу на організацію.
Три пропозиції від громадськості для нової стратегії
На завершення основної дискусії Максим Лациба озвучив три конкретні пропозиції до майбутньої нової стратегії розвитку громадянського суспільства.
- Онлайн-реєстрація благодійних організацій на основі модельного статуту. У 2022–2023 роках кількість благодійних організацій, що реєструвалися, перевищувала кількість громадських. Попит є, механізм треба створювати.
- Онлайн-внесення змін до відомостей про ГО. Зміна місця розташування, керівника, контактних даних без змін до статуту – проста послуга, яку можна автоматизувати без будь-якої правової експертизи.
- Автоматизація реєстру неприбуткових організацій. Парадокс: юридична особа реєструється онлайн за 20 хвилин, а податковий інспектор вручну вносить ознаку неприбутковості протягом трьох днів. Зміна до відповідної постанови Кабміну могла б вирішити цю суперечність.
Паралельно учасники закликають не гаяти рік, що залишився від дії пілотного проєкту: організації можуть уже зараз реєструватися онлайн через “Дію” – процедура займає від 20 до 25 хвилин.
Нагадаємо, в Україні на час дії воєнного стану змінився алгоритм держреєстрації юридичних і фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
