Реорганізація Мінреінтеграції створила проблеми у сфері захисту ВПО – Омбудсман
Представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих унаслідок російської збройної агресії, Ольга Алтуніна та Омбудсман Дмитро ЛубінецьПовідомляється, що до цієї наради доєдналися народні депутати, представники міністерств, експерти, представники громадянського суспільства та міжнародних організацій.
Серед викликів Омбудсман відзначив:
- відсутність чіткої координації у сфері захисту потерпілих;
- відсутність міністерства, відповідального за координацію процесу евакуації;
- затягування з оновленням переліку тимчасово окупованих територій (ТОТ) та районів бойових дій;
- невизначеність щодо координації діяльності місць тимчасового проживання;
- комунікаційний вакуум для потерпілих та юридична невизначеність через зміну повноважень міністерств;
- відсутність актуальних стратегічних документів, пов’язаних із внутрішнім переміщенням, зайнятістю та забезпеченням житлом ВПО.
25 вересня 2024 року понад 50 громадських організацій звернулися до президента Володимира Зеленського із закликом забезпечити реалізацію повноважень Мінреінтеграції.
Нагадаємо, 3 грудня 2024 прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності України.
Того ж дня Верховна Рада 237 голосами призначила Олексія Чернишова на посаду віцепрем’єр-міністра України – міністра національної єдності України.
Наразі не ухвалено положення про Міннац’єдності. 23 грудня 2024 року на засіданні парламентського Комітету з прав людини Олексій Чернишов представив детальну чорнову концепцію свого міністерства. З презентації випливає, що фокус його діяльності – робота з українцями за кордоном. Планується створити Агентство національної єдності, яке відкриє відповідні департаменти в ключових країнах перебування українців і хаби єдності. Також до його повноважень входить створення за кордоном додаткових джерел інформації про Україну на тлі дезінформаційної кампанії Російської Федерації.
Скриншот презентації Олексія Чернишова на засіданні Комітету Верховної Ради з прав людини 23 грудня 2024 рокуПід час презентації Чернишов заявив, що попередні функції Мінреінтеграції передадуть Мінрозвитку та Мінсоцполітики. За його словами, таке рішення ухвалено на рівні Кабміну.
“Отже, Міністерство національної єдності не займається питаннями ВПО. Цього тижня я передаю два державних підприємства, “Реінтеграція та відновлення” й Український національний центр розбудови миру, до Мінінфраструктури. Цього року Мінреінтеграції провело виплати військовополоненим у повному обсязі, і з 1 січня питаннями виплат опікуватиметься Мінсоцполітики. Питання взаємодії, розв’язання питань житла, розміщення й інші виклики – Мінінфраструктури”, – розповів Чернишов.
Він також проінформував, що Мінсоцполітики запросило тих співробітників Мінреінтеграції, які працювали з Комісією з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Під час засідання комітету народні депутати висловлювали незгоду з таким рішенням уряду і розкритикували ігнорування з боку Міннац’єдності напрямів роботи з ВПО та громадянами в окупації, наголошуючи, що це є логічними для міністерства сферами роботи.
“Ми ж бачимо навалу на Донецьку область, спроби навали на Херсон, Харківську область, а це означає, що внутрішнє переміщення не завершилося, воно збільшується. А умови щодо релокації бізнесу, евакуації громадян, захист їхніх прав та свобод на підконтрольних уряду України територіях, створення умов ви віддаєте іншим міністерствам. […] Ми ж ставимо за мету створювати такі умови в Україні, щоб люди не виїжджали з нашої держави, а залишалися тут. […] Я хотів би, щоб Міннац’єдності опікувалося внутрішньою політикою щодо ВПО”, – прокоментував народний депутат від фракції “Слуга народу” Руслан Горбенко і додав, що не сумнівається в менеджерських здібностях Олексія Чернишова, який би “потягнув” передані іншим міністерствам напрями Мінреінтеграції.
У відповідь Чернишов повторив тезу про те, що рішення про представлений ним перерозподіл повноважень між міністерствами ухвалено на рівні Кабміну і що це зроблено, щоб заощадити час і не створювати нового міністерства.
“На моє глибоке переконання, Міннац’єдності передбачає формування політики. Це не так питання створення практичних інструментів, завдяки яким громадяни можуть повернутися до України, бо на це працює, власне, вся держава, як формування базових принципів та меседжів. Цього у вашій презентації я так і не побачила. Я не зрозуміла, на основі яких базових принципів ми будемо формувати національну єдність, як ми будемо дотягуватися до всіх наших людей у ментальному вимірі”, – зауважила народна депутатка Неллі Яковлєва.
Народний депутат Богдан Яременко вважає, що Міннац’єдності дублюватиме функції МЗС України, у якого є департамент консульської служби та управління з питань закордонного українства, гуманітарного співробітництва, і Міністерства культури та інформаційної політики.
“Я працював консулом у США, Великобританії та Туреччині й бачив три різні українські громади. […] Тож я вам серйозно кажу: якщо ви реалізуєте ваше бачення, то не тільки українці за кордоном не матимуть жодної потреби повертатися до України, але й інші люди з України поїдуть туди, тому що там ви створите кращі умови, ніж вони мають в Україні. Я не іронізую. Вони реально матимуть соціальний захист іноземної держави, матимуть диджитальну можливість реалізувати свої права на території України та можливість сховатися від виконання обов’язків перед Батьківщиною. […] Треба також зосередитися на покращенні умов усередині країни”, – прокоментував Яременко презентацію Чернишова.
Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.
Правозахисна спільнота в Україні закликала владу, зокрема, розбудувати систему підтримки зв’язків зі своїми громадянами в окупації, які країна-агресор систематично намагається розірвати. Серед інших рекомендацій у документі також міститься пункт про запровадження програм підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.
Напередодні коаліція також презентувала аналітичну записку “Якими можуть бути підходи щодо документів, виданих в окупації?”. Цей документ є першою спробою окреслити перелік ключових “документів”, які видано в окупації й інформація з яких може бути використана державними органами України у визначеному порядку задля мінімізації негативних наслідків окупації для значної частини населення України, що проживає на тимчасово окупованих територіях.
Крім того, коаліція оприлюднила до 13-ї сесії Верховної Ради чергову дорожню карту законопроєктів щодо постраждалого населення з метою консолідації зусиль, формування послідовної законодавчої політики та забезпечення ефективної допомоги.
За підсумками аналізу законопроєктів, представлених у дорожній карті, правозахисники вважають важливим звернути увагу народних депутатів України на окремі питання, які виникають у процесі підготовки та розгляду законодавчих ініціатив із цієї тематики.
